Прощання з Василем Сульзою.
Василь Сульза з родиною проживав у Сарнах. Займався ремонтом взуття, любив подорожувати та мав відмінне почуття гумору. У третій день повномасштабної війни чоловік став на захист країни. За неї віддав своє життя на Курському напрямку. 9 січня з воїном попрощалися в Сарнах.
Портрет загиблого захисника.Фото: Василя Сосюка
Василь Сульза народився 1974 року в селі Гранітне Вирівської громади. Проживав у Сарнах. Рідні та товариші згадують його доброзичливим, порядним, відповідальним, з почуттям гумору. Він був душею компанії, безвідмовним у допомозі, справжнім патріотом України. Полюбляв активний відпочинок, особливо подорожувати країнами світу з дружиною. Василь мав «золоті руки», у мирному житті займався ремонтом взуття — повністю оновлював його, даруючи другий шанс навіть найбільш зношеним парам.
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
27 лютого 2022 року Василь Сульза був мобілізований до військової частини А0252, а у жовтні 2024 року солдата перевели до 35 батальйону в 61 бригаду військової частини А4048.
31 грудня 2024 року, за декілька годин до нового року, Василь загинув, виконуючи бойове завдання на Курському напрямку. У скорботі залишилися дружина Оксана Трохимівна, донька Марина, брати та сестри.
Рідні загиблого захисника.Фото: Василя Сосюка
9 січня із захисником попрощалися в Сарнах та рідному селі Гранітне, де й поховали Героя.