Півзахисник «Динамо» Валентин Рубчинський підбив проміжні підсумки тренувального збору в Туреччині та розповів про підготовку до матчів Ліги Європи.
Валентин Рубчинський. Фото: fcdynamo.com
— Валентине, як почуваєшся, як настрій після ігрового дня?
— Сьогодні було переважно відновлення, легке тренування — пробіглися, потягнулися. Учора були дві важкі гри, трохи втомилися, тому що майже всі грали по 90 хвилин. Тож сьогодні було легке тренування.
— Це перші зимові збори для тебе з «Динамо». Чим вони особливі для тебе, чим запам’яталися, можливо?
— Збори тяжкі, потрібно багато бігати. Загалом, нинішні збори набагато важчі, ніж у мене були раніше. Але вистачило кількох тренувань, аби звикнути до навантажень, тож зараз уже все гаразд.
— Перша частина турецького збору, можна сказати, підійшла до свого завершення, попереду офіційна гра. Чи можеш зробити якісь висновки конкретно для себе, чи складно було повертатися в тонус?
— Не скажу, що складно, потрібно тижні з півтора, щоб набрати ті кондиції, в яких були до відпустки. Думаю, ми добре підготувалися, і вже подивимося по офіційних іграх, наскільки це так. Ми провели низку спарингів, як на мене, на достатньо непоганому рівні, а вже офіційні ігри покажуть рівень нашої готовності.
— Із ким особисто ти найбільше спілкуєшся в команді?
— Найбільше товаришую в команді з Ванатом, Бражком, Михавком. Також, звичайно, з Піхальонком, бо ми давно знайомі.
— Багато футболістів кажуть, що не так багато часу вільного на зборах. Як ти його проводиш?
— Якщо він і є, можу пограти у відеоігри або в карти з хлопцями. Звичайно, рідним також телефоную.
— Особисто для тебе чим запам’ятався 2024 рік, який завершився?
— Перш за все, тим, що я перейшов до «Динамо». Також поїхав на Олімпійські ігри та представляв Україну на них — це велике досягнення як для мене, так і для всієї країни. Було приємно забити там перший гол. Звичайно, хотілося би мати більше ігрового часу, але, як на мене, рік для мене пройшов доволі успішно.
— Ти забив найперший в історії збірної України гол на Олімпійських іграх. Який можеш згадати найбільш приємний і, навпаки, найнеприємніший моменти в 2024-му?
— Найприємніший — це гол на Олімпійських іграх. Найбільш неприємний — напевно, це те, що зникло «Дніпро-1», команда, в якій я грав і яка стала рідною для мене.
— Проти кого з футболістів тобі було грати найскладніше індивідуально?
— Напевно, це аргентинець Хуліан Альварес, коли ми протистояли Аргентині на Олімпіаді.
— Хто з гравців «Динамо» найбільш непоступливий, із ким найважче вести боротьбу в двохсторонках?
— Назву Попова та Бражка, адже вони дуже потужні у фізичному плані.
