Колишній воротар «Динамо» Святослав Сирота розповів, що думає про підсанкційного в Україні колишнього динамівця Каху Каладзе.
Святослав Сирота
— Ви грали у товариському матчі ветеранів України і Грузії у 2018 році, де брав участь і Каладзе. Розкажіть, як вас тоді прийняли у Сакартвело та яким тоді був Каха?
— Прийняли нас у Грузії добре. Після матчу возили по історичних місцях, показували видатні пам’ятки. Що стосується Каладзе, то особисто з ним я не знайомий і не спілкувався. А от із Георгієм Деметрадзе ми знайомі. Жора завжди був на боці України. Він відвертий, щирий і дуже простий хлопчина. Так, у нього були помилки в житті, але він хороша і добра людина. Деметрадзе підтримує нашу країну, інакше й не могло бути, адже він довгий час провів в Україні.
— Але Каладзе теж грав в Україні.
— Чесно, не хочу навіть його обговорювати. Що про цих колаборантів і пі…ів говорити? Він пішов за росією. Все! Треба менше звертати увагу на таких, як Тимощук та Каладзе. Вони пішли з нашого життя назавжди. На жаль, це була велика помилка, що вони в нас були.
— Як думаєте, чому Каладзе обрав шлях бути проросійським політиком?
— Напевно, справа у великих грошах. Якщо б він не був десь там наверху і його не засипали грошима і дебільними перспективами, то, думаю, він би теж був нормальним. Дуже багато людей не проходять випробування вогнем, водою і мідними трубами. Каладзе — один з таких. Він поставив особисті інтереси вище за інтереси країни та народу.
Він це зробив свідомо, але тут питання в мотивах. Або він має фінансову мотивацію, або він просто дурна людина, і не розуміє наслідків. Ось ці його вислови, що «у Грузії не буде українізації», де він має на увазі, що це призвело до війни з Росією — це казки для бідних. У них вже була війна з Росією. Грузія вже побачила, що потрібно мати підтримку всіх країн, а не бути рабами у росіян. Але, як ми бачимо, Каладзе не думає про свій народ.
Коли росіяни зайдуть у Грузію, то бідні люди знову стануть провінцією цієї недокраїни і будуть кавунами торгувати на ринках Пітера.
— З Каладзе все зрозуміло, а якою вам здалася основна маса населення Грузії — проросійською чи проєвропейською?
— Я у Грузії прожив два місяці, коли ледве не став віце-президентом «Зугдіді». Грузини різні, як і українці. Є щирі, відвертіта гостинні, а є на своїй хвилі. Мені грузини подобаються.
Що стосується їхніх політичних поглядів, то ті, хто при владі, — проросійські, а звичайний народ є проєвропейським та підтримує Україну. Можновладці думають тільки про те, як набити свої кармани.
Пам’ятаю, що грузини були дуже проти Саакашвілі, коли його вже не було. Звинувачували його у репресіях. А я думаю, що Саакашвілі ще й не добив цей кримінальний і проросійський контингент. Щось він зробив неправильно, якщо «Грузинській мрії» (проросійська партія Грузії — авт.) вдалося прийти до влади.
У нас теж був Ющенко, ніби проєвропейський, добрий, але привів «регіоналів». Значить, теж щось не правильно робив.
— У Грузії масові протести спровоковані заявою влади про припинення процесу євроінтеграції до 2028 року, але вони жорстко розганяються силовиками. Як ви думаєте, чим все закінчиться?
— Складне питання. Якщо об’єктивно, то нинішня опозиція має перемогти, тому що народ Грузії підтримує європейський вибір. У Росії дуже легко погасити опозиційні настрої, тому що країна велика. Хтось щось не те сказав — його забрали і відправили за Урал. А Грузія — це маленька країна. Якщо люди будуть безслідно зникати, то це не приховаєш і, враховуючи гарячу кров грузинів, такі методи можуть спрацювати в інший бік і ще більше роздмухати акції протесту. Молюся за народ братньої Грузії, хай у них все буде добре.
Андрій Піскун
