“Михалич”. Так зараз називають свого командира з матеріального забезпечення, військові Окремого Спеціального Батальйону “OPFOR”. А в цивільному житті 42-річного чоловіка всі звуть просто Саша. Олександр родом з села Кричильськ Сарненського району. Журналістка Полісся News поспілкувалась з військовим, який боронить наш спокій.
З перших днів повномасштабного вторгнення “Михалич” нікому нічого не сказавши вдома, не дочекавшись повістку, сам поїхав до військкомату.
“В перший день повномасштабного вторгнення, я записався до лав ТРО та чекав повістку, але пройшло декілька днів, а її не було. Тоді пішов у сільську раду, а там сказали, що їх вже було декілька. Оскільки я в територіальній обороні, то мені їх не приносили. Забравши повістку, наступного дня я вже був у військкоматі, де швидко пройшов комісію та став на захист держави, залишивши вдома сім’ю, стареньких маму та батька, який не бачить”, – згадує перші дні повномасштабного вторгнення “Михалич”.
Спочатку чоловік був командиром відділення, потім командиром окремого взводу. Разом із побратимами вони пройшли багато гарячих точок на сході України. Зокрема, Харківщина.
“Найкращими боями були бої саме на Харківщині, Балаклія. Тоді не було такої кількості дронів. І втрат у нас було значно менше, аніж потім на Бахмутському напрямку. Кожного разу, коли повертались із завдання, я розумів, що всі мої хлопці живі”, – розповідає військовий.
Під час оборони Балаклії “Михалич”, був нагороджений відзнакою “Сталевий Хрест”. Така нагорода, говорить про те, що всі поставленні завдання були виконані дуже добре.
Зараз окремий спеціальний батальйон “OPFOR” захищає Україну на Донеччині.
“Особисто я в Донецькій області вже два з половиною роки. Хлопців, які були зі мною з самого початку в підрозділі майже нікого не залишилось. І якщо говорити про війну та бої, які були на початку повномасштабного вторгнення і зараз, то це зовсім інша війна. Маємо великі втрати. Та ви і самі те все бачите. У нашого противника є величезна кількість дронів. І вони є різні. Тому нам на позиції весь час аби доставити хлопцям їсти, пити чи боєприпаси доводиться також використовувати дрони. Це зберігає життя наших бійців. Та попри все ми далі гідно боремось з ворогом. Один із випадків, який запам’ятався в Донецькій області, це коли в наш танк поцілив ворог. Та командир настільки правильно віддав команду, що не тільки екіпаж повернувся у повному складі, але і танк приїхав майже цілий”, – згадує військовий.
Захисники спеціального батальйону “OPFOR”, – це ті на кого росіяни відкрили полювання, хлопці хоч і втомлені, але далі, мужньо продовжують захищати Україну.
Вероніка Пилипчук
