«Китайська стіна» в Сарнах.
Шість під’їздів «Китайської стіни» в Сарнах спорудили в 1988-му. Роботи над 7-12 під’їздами розпочали одразу ж після зведення першої половини. Оселилися там разом із сімʼями працівники СЗМТК і «Мостопоїзда-473». Як жилося у багатоквартирці раніше і що змінилося нині, СарниNews.City розповіла місцева мешканка Раїса Аврамишина.
Як і хто оселився в будинку 1988 року
Багатоквартирний будинок на Польській, 54 в Сарнах, або ж «Китайську стіну» в народі, збудували в 1988-му. Квартири там отримали переважно працівники СЗМТК та «Мостопоїзда-473».
— Люди поробили ремонти й почали заселятися. Майже всі знайомі молоді сімʼї. Так і ми — зробили ремонт в одній із кімнат і переїхали. До цього жили в гуртожитку. Це була розкіш для нас — отримати трьохкімнатну квартиру, — ділиться Раїса Аврамишина, одна з перших мешканок будинку.
Раїса Аврамишина, одна з перших мешканок будинку.
Пані Раїса із сім’єю оселилася в будинку в березні 1989 року. Тоді в багатоквартирці було шість під’їздів. У кімнатах було дуже тепло — до +30°С, а обігрівала помешкання котельня тоді ще Сарненського заводу мостових технологічних конструкцій (сучасного ЗМВ).
— У кожній сім’ї були ще маленькі діти. Мами дружно з ними гуляли, спілкувалися між собою. Щось потрохи почало зʼявлятися й на дитячому майданчику: пісочниця, гойдалка, гірка, драбинки й лавочки. Деякі збереглись і до сьогодні, — ділиться мешканка. — Посадили дерева, які ростуть дотепер і створюють тінь у спекотні дні. Зробили клумби під вікнами, а на газонах виросла трава, яка закрила всі недоліки після будівництва.
Чому «Китайська стіна»?
Практично відразу на території стартувало будівництво і другої половини будинку — із 7-го по 12-й підʼїзди.
— Наші діти ганяли по тому будівництву, бувало, що й травмувалися. Вони робили там халабуди. Дітям це було цікаво, хоч батьки і сварилися на них за походеньки на те будівництво, — пригадує пані Раїса. — Напевно, через ці 12 під’їздів наш будинок і отримав собі назву «Китайська стіна», бо найдовший у Сарнах.
Стик перших шести і добудованих підʼїздів «Китайської стіни».
У збудовану другу частину знову заселилися працівники вже згаданих підприємств. Пані Раїса ділиться: жили дружно, допомагали одне одному і матеріально, і фізично, й морально.
— Тепер трохи по-іншому. Змінилися часи. У будинку вже багато нових мешканців — хтось квартиру купив, хтось отримав у спадок, хтось помер, хтось живе. Час не стоїть на місці. Діти теж повиростали й порозліталися хто куди. Зʼявилися онуки й навіть правнуки в декого. І знову мами чи бабусі з дідусями гуляють із малими. Завжди в нас весело і гамірно, — розповідає Раїса Аврамишина.
«Дружні і дотепер»
Був період, коли в інтернеті стали популярними вироби із пластикових пляшок. Тоді пані Раїса облаштувала із них у дворі «Китайської стіни» квіткову галявину. Спочатку вона тішила як дорослих, так і дітей, проте згодом втратила свою привабливість, тож мешканка її прибрала.
— У нас там на пеньку навіть сидів дід, зроблений із колоди. З ним стався кумедний випадок. Сусід якось був у відрядженні й того діда не бачив. Приїхав додому затемна й побачив, що хтось сидить та й почав із ним говорити. А дід — мовчить, — ділиться Раїса Аврамишина.
Понад десять років тому жінка розмалювала перший поверх у своєму підʼїзді. На це витратила зо два тижні вечорів після роботи і вихідних.
— Сусіди зі мною не сварилися за те, що було чути запах фарби, терпляче все витримали. А дехто навіть із фарбою допомагав. Вийшло гарно. І дітки приходили на екскурсію, бо там намальовані персонажі з дитячих казок. Щоправда, розмалювала тільки перший поверх, а хотілося весь під’їзд, але через проблеми зі здоровʼям не могла працювати з фарбою. Та й фінансово накладно виходить, — розповідає пані Раїса. — Підтримую під’їзд у гарному стані й до сьогодні. Сусіди також відповідальні й охайні, ніхто не нищить. Не знаю, як живуть в інших під’їздах, але наш дружній і дотепер. Мешканці привітні, підтримують одне одного. Усі переважно старші, але й молоді сім’ї, які оселилися, повністю вписалися до нас.
А в липні 2020 року вісім сарнечанок розмалювали вхід у подвір’я «Китайської стіни». Графіті частково збереглося і досі. Про малюнок і його авторок можна прочитати в публікації за посиланням.
Мікрорайон «Китайської стіни»: про переваги й недоліки
Жінка зазначає, що розташування будинку зручне і навколо нього розбудувся гарний мікрорайон. Недалеко є автобусна зупинка, магазини, ринок. Дитячий садок хоч і поруч, але водночас, як кажуть, «не по дорозі». Задалеко від будинку розташовані і місцеві школи. Проте ще одна проблема — безпритульні собаки, яких у дворі живе понад десяток.
— Бувають випадки, що нападають на людей, особливо на велосипедистів. Гавкіт у дворі стоїть із п’ятої ранку. Мешканці будинку їх, звісно, підгодовують, тож вони не голодні. Знаю, що проблема зараз така не вирішується, але хотілося б, щоб у громаді був якийсь притулок для собак, — ділиться пані Раїса.
Нині за благоустрій будинку та його території відповідає комунальне підприємство «Житлосервіс». Мешканка зазначає, що хочеться, аби в багатоквартирці змінили дах, а ще — вікна в під’їздах. Тоді можна було б організувати й ОСББ. Проте поки на зборах мешканці проголосували за «Житлосервіс».
«Китайська стіна» в Сарнах
