У Сарнах попрощалися зі старшим солдатом Олександром Мельником

Олександр Мельник був майстром ремонтного взводу у військовій частині. Навесні 2024 року доєднався до 72-ї ОМБР. Гранатометник загинув на Донеччині. 25 квітня з ним прощалися в Сарнах.

Прощання з воїном.Фото: Василя Сосюка

27-річного Олександра важко пригадати без посмішки на обличчі чи в поганому настрої. Навіть у складних ситуаціях він зберігав позитив і вмів підбадьорити. Спокійний, доброзичливий, порядний, відповідальний, справжній патріот України — таким його пам’ятатимуть рідні, колеги та друзі.

Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка

Закінчивши училище №21 за спеціальністю водій-механік, весь свій вільний час Олександр приділяв техніці. Служив у військовій частині А0153 за контрактом на посадах водій-електрик, а згодом майстер ремонтного взводу ремонтної роти. У 2020 році звільнився з військової служби по закінченню контракту. Однак після повномасштабного вторгнення знову призвався у свою частину.

У березні 2024 року був переведений у стрілецьку роту 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. 12 квітня 2024 року гранатометник Олександр Мельник загинув під час бойового завдання неподалік населеного пункту Солодке Волноваського району Донецької області.

Без сина залишилися батьки Михайло Васильович та Надія Олександрівна. Втратила Героя-воїна сестра Олена.

Родина загиблого воїна Олександра.Фото: Василя Сосюка

— Третій день підряд Сарненська громада прощається з кращими синами, полеглими в боях за свободу і незалежність України. З Сашею я познайомився в квітні 2017 року, коли він прибув у військову частину для проходження служби, — розповідає про загиблого його екскомандир Олександр Сварицвич. — Проходив на моїх очах становлення як молодий воїн, опановував професію спеціаліста служби ракетно-артилерійського озброєння. Спокійний, врівноважений. Я завжди звертав увагу, як до нього тягнуться товариші по службі і яким він користується авторитетом. Таких воїнів командири з вдячністю пам’ятають усе життя. Він дійсно був одним із кращих. Як батько хочу сказати, що це була золота дитина. І я низько схиляю голову перед батьками, які його виростили.

Поховали Олександра Мельника на Алеї Героїв, що на вулиці Шарпака в Сарнах.