МКІП додало весільний обряд «читання корони» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Цей обряд відбувається на весіллях у громадах Волині та Рівненщини після так званого «викупу» нареченої, її коси чи туфельки.
Читець тримав на тарілці квітку з довгою білою стрічкою, яка символізувала довге і щасливе сімейне життя.
Читає «Корону», старший стрітник (головний сват) і з озвученням кожного куплету ступав крок у напрямку нареченої. Коли всі куплети було прочитано, мати нареченої забирала з тарілки квітку зі стрічкою й чіпляла її молодій під фату, а читець розбивав тарілку на дрібні друзки «на щастя».
Текст «корони» в серйозній та жартівливій формі носив характер напутніх слів молодій сім’ї із мудрими життєвими правилами та побажаннями. Цей обряд існує донині. Його можна побачити на сучасних весіллях, але кількість куплетів сучасної «Корони» скоротилася. Тексти змінюються кожним поколінням, додаються сучасні терміни й актуальні сюжети.
Текст корони є цінністю кожного весілля на рівні фото та відеоматеріалів, своєрідною «весільною грамотою», яка залишається у сімейному архіві. Переписані тексти зберігаються у родинах як реліквія й передаються від покоління до покоління. Таким чином передаються й знання, пов’язані з цим весільним обрядом.
Вперше “Читання корони” зафіксоване у 1930 році й існує донині.
Відтепер місцеві громади мають ще й вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, аби зберегти цей елемент нематеріальної культурної спадщини.
За матеріалами Рівненської ОВА.
