10 квітня відбулася онлайн-подія "Зірковий учитель: як дарувати всім світло і не втрачати своє", на якій зібралися педагоги та експерти освітньої галузі з усієї країни
Під час зустрічі учасники обговорювали основні виклики української освіти в умовах війни та ділилися зі своїми колегами неймовірними історіями й досвідом роботи. На заході відбулося нагородження переможців премії «Ранкові зорі».
Премію «Ранкові зорі», загальний призовий фонд якої склав понад 100 тис. грн, започаткувало авторитетне освітнє видавництво України – «Ранок». Метою створення премії було заохочення українських учителів, які зробили внесок у розвиток країни під час війни та виховання майбутнього покоління. Узяти участь у премії могли всі педагоги, реєстрація стартувала ще на початку цього року.
Учителів оцінювали провідні експерти освітньої галузі, серед них:
- Леся Литвиненко, засновниця освітньої платформи «Всеосвіта»;
- Ірина Міньковська, співзасновниця освітнього центру «Я і моя школа» й одна з авторок концепції реформи Нової української школи;
- Ірина Пасько, кандидатка філологічних наук, аналітикиня медіаресурсу «Нова Українська Школа» й представниця ГО «Смарт освіта».
Загалом премія мала шість номінацій: «Незламний учитель», «Інноваційний учитель», «Учитель-наставник», «Результативний учитель», «Учитель-новатор» та номінацію «Зірковий учитель» — головну відзнаку премії «Ранкові зорі». Лауреатів відзначили грошовою винагородою в 10 тис. грн (переможця номінації «Зірковий учитель» — 25 тис. грн). Також журі нагородили спецвідзнаками деяких півфіналістів премії, які отримали по 1 тис. чи 5 тис. грн.
Номінація «Незламний учитель»
Перемогу в цій номінації здобула вчителька української мови та літератури з Волновахи Донецької області Оксана Обідченко.
«До нас війна прийшла вже 25 лютого — тоді прилетів перший снаряд, який зруйнував мій дім», – розповіла жінка.
З рідного міста вчителька була змушена переїхати до Дніпра, потім – до Трускавця, а нині вона мешкає на Тернопільщині. Коли трохи освоїлася на новому місці, разом із колегами вирішила заснувати власну онлайн-школу, аби колишні учні, яких розкидало по інших містах і навіть країнах, мали нагоду навчатися далі.
Зараз у школі пані Оксани навчаються 262 дитини з різних регіонів, у тому числі з ТОТ. Працювати доводилось у складних умовах: під час блекаутів жінка проводила уроки у Пунктах незламності або ловила зв’язок просто на морозі.
«Незламність — це здатність виходити переможцем зі складних життєвих ситуацій. Я вірила у своїх учнів і колег, які виїхали з окупації, вірила в себе. Я відчувала, що зможу пройти будь-які випробування, які може поставити перед нами життя», – підкреслила вчителька.
Детальніше про Оксану Обідченко ми розповідали в цьому матеріалі.
Номінація «Результативний учитель»
У цій номінації перемогу здобула вчителька зарубіжної літератури Ірина Смовська. Вона працює в ліцеї в невеличкому містечку Остер на Чернігівщині. Лише за останні два роки її учні здобули понад 200 перемог на конкурсах і змаганнях національного й міжнародного рівня.
Окрім викладання на уроках, вона також проводить два гуртки.
Номінація «Інноваційний учитель»
Цю нагороду здобув учитель географії з Херсонщини Артем Горобець. Довгий час він жив в окупації, де проводив мітинги на підтримку України. Через це росіяни неодноразово викликали його на «виховні бесіди». Дехто з його колег почав співпрацювати з загарбниками. Пан Артем натомість продовжував робити те, що любить і вміє, – навчати дітей.
Однак після того, як погрози почастішали, йому все ж довелося виїхати з рідного села й перебратися до Києва. Зараз учні Артема Горобця є лауреатами й переможцями низки українських і міжнародних конкурсів та олімпіад, а сам він — автор багатьох підручників і посібників із географії, курсів підвищення кваліфікації, розробник такого методу навчання, як топонімічна соціалізація. А ще він тренер НУШ із навчання вчителів, експерт з аудиту закладів освіти й оцінки навчальних підручників і тренер від ОБСЄ з прав людини, недискримінації та гендерної рівності.
Номінація «Учитель-наставник»
Тут перемогу здобув Заслужений учитель України Дмитро Луп’як, який викладає трудове навчання у Вінницькому ліцеї. Через повномасштабну війну його школа спочатку стала притулком для ВПО, а потім – Пунктом незламності. Попри це пан Дмитро продовжував навчати дітей у дистанційному форматі.
«Для якісного навчання під час дистанційного та змішаного навчання за останні півтора року я розробив близько 150 презентацій для 5-6 класів з інтерактивними вправами та інструкціями до кожного проєкту», — розповів він.
Цікаву історію Дмитра Луп’яка ми виклали в цьому матеріалі.
Номінація «Учитель-новатор»
Перемогу в цій номінації здобув Богдан Завидовський, який викладає природничі науки у Дніпрі. Він родом із Донецька й деякий час жив в окупації.
«Основна ідея мого підходу в тому, що не існує окремо фізики, хімії, біології, а є контекст життя, в якому явища, про які ми говоримо на уроках, існують поруч з нами. І якщо бути уважним, то можна побачити більше й показати це іншим», — розповідає вчитель.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ Богдану Завидовському довелося подолати чимало викликів, серед них – блекаути та навчання у підвалі. Попри це він активно бере участь у різних освітянських форумах, конференціях, проводить власні вебінари, а ще є ментором для вчителів із деокупованих територій. Його учні стали переможцями низки змагань, конкурсів робіт МАН, олімпіад. До того ж частина з його вихованців продовжувала навчатися з ним навіть із тимчасово окупованих територій.
Номінація «Зірковий учитель»
Головну нагороду отримав учитель інформатики із Житомира Микола Тарасюк. Він уже двадцять років працює педагогом і за цей час встиг стати тренером збірної України з комп’ютерних технологій, а також заснувати свій бренд «Mitrich crazy teacher», під яким видає власний мерч. Його він використовує і для незвичного оцінювання найкращих учнів упродовж навчального року: спочатку за хороші бали діти збирають браслети, а тоді можуть обмінювати їх на футболки.
Учитель наголошує, що бачить своїм основним завданням змінювати освіту й «генерувати нове покоління українців, за яке нам не буде соромно».
Більше про Миколу Тарасюка та його нестандартні підходи у навчанні читайте тут.