Тепер, мабуть, уже колишній головний тренер «Дніпра-1» Юрій Максимов розповів про зникнення команди, яка у минулому сезоні фінішувала на 4-му місці в чемпіонаті України.
Юрій Максимов (фото: scdnipro1.com.ua)
— Наскільки я знаю, що 15 липня звільнили практично всіх співробітників, футболістів і весь персонал бази. Станом на 21 липня у штаті клубу залишилося всього три співробітники: головний тренер Юрій Максимов, директор клубу Антон Фурсов та бухгалтер. Тепер ми можемо утрьох зіграти у відому карткову гру — космічний рамс. Це гра в карти мого дитинства.
А щодо футболу, то ми можемо ще покликати Євгена Селезньова, Миколу Іщенка, Сергія Ревута, Миколу Медіна та Андрія Полуніна. Скільки потрібно гравців, щоб розпочати офіційний матч — сім? Ми їх знайдемо.
— Юрію Вільовичу, ви працювали в «Дніпрі-1» один сезон. Які головні враження у вас залишилися від цього часу?
— У нас грали божевільні футболісти, переважно українські гравці. Тепер ми бачимо, що всі вони затребувані іншими командами і я цьому дуже радий. Однак мені сумно та сумно, що така команда зникла з нашого футболу.
— Чи можете ви згадати якусь цікаву історію з життя команди?
— Запам’яталася наша остання гра у сезоні-2023/2024. Ми виграли в Одесі у «Чорноморця» з рахунком 2:0 та виконали завдання — потрапили до єврокубків. Після закінчення цього поєдинку багато хлопців роз’їхалися додому, і лише кілька людей їхали до Дніпра автобусом.
Гуцуляк, Сваток та Леднєв зібралися грати в джокер і четвертим запросили мене. Грали за невеликі гроші. Я спитав у хлопців, хто з них найсмішніший за картковим столом. Мені сказали — Леднєв. У підсумку Гуцуляк та Сваток залишилися при своїх, а Леднєв програв приблизно 6 800 гривень. Йому ми сказали, що спишуть його програш із мого виграшу. Загалом джокер — гра для справжніх футболістів, тут треба думати. Для мене показник, що ця гра гра розвиває мислення. Хто вміє грати у джокер, той і на футбольному полі зможе проявити себе.
— Де ви зараз перебуваєте, у нинішнє міжсезоння?
— Вдома, у Києві, на дачі. Я недавно купив маленьке цуценя та його треную. Німецьку мову я знаю. А ще знаю три інші язики — заливний, яловичиний та свинячий. А взагалі надзвичайно прикро, що «Дніпро-1» зникає. І це все відбувається у мільйонному місті, де є величезні футбольні традиції. Зрозуміло, що всіх причин зникнення футбольного клубу ми не знаємо, але на це, мабуть, є причини. А життя, зокрема футбольне, триває.
— Юрію Вільовичу, які ваші найближчі плани?
— Напевно, поки стану блогером. Потім аналітиком. Потім, мабуть, закінчу курси PASS, щоб мати змогу працювати головним тренером.
