Військова Заріна з позивним «Роксі».
Заріна з позивним «Роксі» до війська працювала в сільраді. Нині служить в роті безпілотних комплексів 104-ї бригади й відповідальна за матеріальне забезпечення військових. Про ставлення до мобілізації та рішення служити розповіла у бригадній рубриці «Обличчя перемоги».
Хто повідомляє: 104 бригада тероборони ЗСУ.
Доброволиця «Роксі» із Сарненщини
У військо Заріна пішла як доброволиця. Долучилася до місцевого добровольчого формування громади. Командир знав про бажання жінки служити надалі, тож поспілкувався із представниками 104 бригади. Невдовзі їй зателефонували й запропонували підписати контракт. Заріна має позивний «Роксі». Ділиться, що Роксоланою її почали називати ще до війська:
— Мене називали Роксоланою чи Гюрем. Хто дивився турецькі серіали, то знає про кого йде мова. Це про українку, яку не зламали ні обставини, ні рабство.
До слова, думала про армію Заріна ще на початку повномасштабної війни, проходила співбесіду у 3-тю штурмову бригаду, проте тоді обставини склалися по-іншому.
«Крім зброї, в армії багато паперової роботи»
До армії жінка працювала головною бухгалтеркою в сільраді, потім — секретаркою виконкому. Оскільки добре знайома з документообігом та бюрократією, її розподілили у відділення персоналу бригади.
— Коли йшла в армію, в мене була така наївна думка, що ну все, відпочину від паперів, бо уявляла, що служба – це зброя, броня та окопи. Але так не сталося. Насправді крім зброї, в армії дуже багато різної, зокрема й паперової, роботи. І вся вона важлива, її потрібно робити, — ділиться військова.
Нині «Роксі» перевелася і служить в роті ударних безпілотних авіаційних комплексів, де займається питанням матеріального забезпечення. Вона відповідає за облік майна й за те, щоб «усі бійці були нагодовані, мали засоби захисту, одіті, обуті».
— Якщо ми можемо внести хоч якусь лепту, аби цю війну скоріше завершити, перемогти та нарешті зажити в нашій мирній країні, то ми маємо це робити. В мене вдома три синочки, і я не хочу, щоб вони знали, що таке війна, щоб їм не довелося побувати на війні. Я хочу, щоб вони жили в мирній країні, тому я тут, — розповідає про свою позицію бути у війську захисниця.
Військова з позивним «Роксі» з побратимами.Фото: 104 бригада тероборони ЗСУ | Facebook
«Держава починається з тебе. Що ти зробив для змін?»
Заріна ділиться, що бути далеко від дітей і бачити по відеозвʼязку, як вони ростуть,— складно. Водночас жінка розуміє, що так для захисту й оборони зробила не лише вона, а й інші жінки. Крім цього, військова не приховує обурення щодо чоловіків, які ховаються від мобілізації:
— Не казатиму, що «та ні, ми тут, аби вони там жили та ні в чому собі не відмовляли». Коли бачу, як пацан купляє собі новенький «X5», а тут в підрозділі проводиш збір і сама скидаєш з кредитки 500 гривень, бо розумієш, наскільки воно потрібно. Так, це шкребе по душі.
Водночас військова переконана, що знайти для себе місце в армії може кожен і кожна. Заріна ділиться, що корисним у війську можна бути й тим, що в тебе виходить найкраще.
— ЗСУ — це не тільки окопи та автомат. Нам не вистачає пілотів дронів. Дуже багато потрібно водіїв, медиків, у штаб потрібні люди. Тому якщо ти бачиш, впевнений в собі, що ти не зможеш з автоматом в окопі, тоді, ласкаво просимо до нас в РУБАК, будеш оператором, будеш літати, будеш водієм, будеш завозити, вивозити пацанів з позицій, — розповідає військова. — Коли вже служиш, коли ти на війні, ти розумієш, що держава починається з тебе, не з депутата, не з влади. Почніть з себе. А що ти зробив для змін?
Долучитися до підрозділу, де служить «Роксі», можна за номером рекрутера 104-ї бригади: +38 (050) 167-64-88.
Що було раніше
Микола із Сарненщини — боєць 104 бригади Сил тероборони ЗСУ. Військовослужбовець з позивним «Бурий» виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині у складі батальйону «Поліські вовки». Нині продовжує полювання на ворожі цілі на іншому напрямку фронту. Про мотивацію та бойовий шлях розповів у бригадній рубриці «Обличчя перемоги».
