Виступ Любов Сороки на Дні традиційного костюма.
Любов Сорока — очільниця фольклорно-автентичного колективу «Мазурки». Фольклористка виступила на Дні традиційного костюма в Сарнах: виконала записані в поліських селах пісні й розповіла про власні експедиції. Текстовий формат виступу підготували СарниNews.City.
Поліський спів Любов Сороки
У першу неділю вересня в Сарнах дефілювали в жіночому поліському строї, створювали оздобу весільного короваю «Трепетухи» й весільні бутоньєрки, вишивали на домотканому полотні і вчились народного танцю. Так у місті відзначали День автентичного костюма.
День автентичного костюма в Сарнах.Фото: Василь Сосюк
А ще — слухали поліський спів Любов Сороки. З ним виконавиця познайомилася у пʼятому класі. Тоді ж, у шкільні роки, приєдналася до зразкового аматорського фольклорно-автентичного колективу «Мазурки». А після закінчення школи вступила на кафедру музичного фольклору в державний гуманітарний університет у Рівному.
— Коли вступила, потрапила у професійний колектив «Горина», який функціонував у нас при кафедрі. І при цьому колективі ми створили такий квартет, який свого часу посів перше місце з «Народного джерела» в Рівному, — пригадує фольклористка.
Любов Сорока на Дні автентичного костюма в Сарнах.Фото: Василь Сосюк
«Люди в селі знають дуже багато»
Нині ж очільниця «Мазурків» ділилася досвідом із жителями й гостями міста: розповідала про студентські експедиції по селах Полісся, де збирала й записувала пісні від місцевих. Тоді у складі квартету Любов Сорока виконувала «Та й у середу родилася», яку також співають у селі Кричильськ, що на Сарненщині.
— «Хочете чи не хочете, але мусите їхати в село і записати пісень» — нам тоді так казали. Як проходить експедиція? Заїжджаємо у село, нікого не знаємо. То далі запитуємо в місцевих, хто в селі гарно співає, хто може заспівати автентичних пісень. І, повірте, люди в селі знають дуже багато. І знають, хто співає, хто може щось розказати, — розповідає пані Любов.
День автентичного костюма в Сарнах.Фото: Василь Сосюк
На кафедрі музичного фольклору презентації перед викладачами й студентами були обовʼязковими. Власний матеріал записували під час поїздок у села від місцевих. Одна із почутих тоді пісень «Володя, та Володя» була від жительки Старого Села на Рокитнівщині:
— Темно. Зима. Ми прийшли до бабці, яку в селі називали Таня «руска». Так після годинної розмови, поки вислухали історію її життя, вона наспівала нам жартівливу пісню — «Володя, та Володя». Якщо розговоритися, якщо люди побачать, що ви з добрими намірами, то готові віддати вам усе.
Збирачка фольклору радить: «Переймайте від своїх бабусь усі традиції, все, що можете, усе, що будете памʼятати» — так Любов Сорока записала чимало пісень і від власної бабусі.
Що було раніше
4 жовтня в Сарненському історико-етнографічному музеї школярам демонстрували техніки поліської вишивки. Дебютний майстер-клас від Любові Пасічник відкрив серію творчих занять з місцевими майстрами в рамках проєкту «Етноцентр «Полісся».
