Прощання з Назаром.
Завжди усміхнений Назар після строкової військової служби обрав шлях воїна — у складі Національної гвардії України боронив країну від ворога. 27 травня солдат прийняв свій останній бій, 3 червня захисника провели в останню путь.
Назар Баланович проживав у Сарнах. Закінчив місцеву ЗОШ №3 та продовжив навчання у ВПУ-22 за спеціальністю маляр-штукатур. Друзі згадують його позитив, доброзичливість, почуття гумору та життєлюбство.
Портрет Назара Балановича.Фото: СарниNews.City
У 2021 році Назар був призваний на строкову службу до Національної гвардії України. Після її закінчення у 2023 році підписав контракт з ВЧ 3018. У складі підрозділу «Сокол» — такий позивний мав Назар — мужньо захищав країну в Гостомелі та Борисполі. 27 травня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області він героїчно загинув. Йому навіки 22.
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
— Сьогодні Україна та ваше місто прощається з громадянином, з патріотом своєї країни, сьогодні родина прощається з сином і братом, а наша військова родина — з побратимом, другом, Героєм, воїном, — розповідає побратим нацгвардійця. — Назар вибрав шлях воїна. Він не лишився осторонь, коли орда прийшла на нашу землю. Він взяв до рук зброю і прийшов у нашу військову частину, щоб захищати найрідніше: захищати вас, свою громаду, свою державу. Незважаючи на молодість, Назар був сміливим і відважним воїном, який ніколи не говорив «не можу», «не хочу», «не буду». Назар користувався авторитетом серед побратимів. Разом зі своїм підрозділом він пройшов тяжкі бої на Донеччині. На жаль, 27 травня він прийняв останній бій. У той день ми понесли тяжкі втрати. Ми втратили трьох воїнів, які загинули зі зброєю в руках. На жаль, Герої помирають, але слава та пам'ять про них повинна бути вічна. Дорога родино, хочу вам побажати сил і витримки пережити біль втрати. Хочу побажати вам віри. Віри в те, що ми обов’язково переможемо, що ворога буде знищено на нашій землі, що зло буде обов’язково покарано. Честь і слава тим, хто сьогодні в строю. Вічна пам’ять тим, хто на щиті.
Родина воїна.Фото: Василя Сосюка
У воїна залишилися батьки Раїса Максимівна та Юрій Семенович, рідний брат Іван. Поховали Назара Балановича на Алеї Слави, що на кладовищі по вулиці Шарпака в Сарнах.