Легенда «Динамо» і «Олімпіакоса» Олег Протасов оцінив перспективи Романа Яремчука у грецькій команді.
Олег Протасов. Фото — В. Раснер
— Олеже Валерійовичу, здивувалися, що Яремчук в останній момент обрав саме «Олімпіакос»?
— Для мене це стало сюрпризом. Мені позавчора ввечері зателефонували ваші грецькі колеги-журналісти і сказали, що вранці Рома прилітає підписувати контракт з «Олімпіакосом». Для мене це було несподівано. Я їм сказав, що клуб зробив хороший вибір, як і Яремчук. «Олімпіакос» зараз на серйозному рівні, виграв європейський кубок — Лігу конференцій. Думаю, Яремчуку буде там цікаво.
— Яремчука кілька місяців пов’язували з Трабзонспором. Як думаєте, з футбольного погляду він зробив правильний вибір, підписавши контракт з «Олімпіакосом»?
— Великої різниці немає, якщо порівнювати чемпіонати, але «Олімпіакос» — це більше народна команда, яку люблять величезна кількість людей. «Трабзонспор» ніколи не вигравав європейський турнір, а «Олімпіакос» виграв. Думаю, Рома зробив правильний вибір.
— В «Олімпіакосі» у вас ніколи не питали про Яремчука?
— Ні, не питали. Якщо треба буде, то я підкажу. Але поки без мене справляються, все нормально.
— У «Брюгге», «Бенфіці» та «Валенсії» у Яремчука не вийшло себе проявити на 100%. Як думаєте, в Олімпіакосі він зможе перезавантажити кар’єру?
— Щоб повністю розкритися, Яремчук має потрапити в ту атмосферу, де йому буде комфортно. Тоді від нього можна буде очікувати хороших результатів і голів. Роман дуже різнобічний футболіст і має багато хороших якостей як для нападника. Мені він дуже імпонує. Я вірю, що в «Олімпіакосі» в нього все вийде.
— Розкажіть, що з себе представляє грецький футбол, він підходить Яремчуку?
— Я сім років пропрацював в УАФ і за грецьким футболом особливо не стежив, займався українським футболом. Можу сказати, що грецький чемпіонат — це не найбагатша ліга Європи, але клуби збирають хороших гравців. Є чотири команди, які боротимуться за чемпіонство — це «Олімпіакос», «Панатінаїкос», ПАОК і АЕК.
— З ким Яремчук конкуруватиме за місце в основному складі «Олімпіакоса»?
— Основний конкурент — це Ель-Каабі. Марокканець точно такого ж плану гравець, як і Яремчук, але Роман цікавіший буде — він може притримати і зачепитися за м’яч. Іноді їм доведеться грати удвох на полі, тоді Ромі доведеться бути трохи в периферії, спускатися за м’ячем, рухатися вправо і вліво. Але все залежатиме від тренера, поки це лише фантазії.
Конкуренція — це добре, без неї не цікаво. Думаю, ніхто не обіцяв Яремчуку стовідсоткове місце в складі.
— Що скажете про тренера Олімпіакоса — іспанця Хосе Луїса Менділібару?
— Я його мало знаю, але він показав результат — виграв Лігу конференцій, а ось чемпіонат і Кубок взяти не вийшло. Проте він виконав давню мрію всіх уболівальників Олімпіакоса, які прагнули коли-небудь завоювати європейський трофей. Усі дуже щасливі! У цьому сезоні у нього буде завдання виграти чемпіонат і Кубок Греції. Для таких цілей потрібна глибина складу, ось вони її і створюють.
— Ви дуже добре знаєте «Олімпіакос». Яка там інфраструктура порівняно з «Динамо»?
— Усе на вищому рівні! Є своя база, проблем із полями ніколи не було, для футболістів є готель з усім необхідним. Клуб організований дуже серйозно. У «Динамо», можливо, база більша.
— У Греції дуже затяті вболівальники. Вони дадуть Яремчуку час, якщо його адаптація затягнеться, чи фани вимагають усього й одразу?
— Там дуже віддані вболівальники, які обожнюють свої команди і готові для них на все. Я думаю, проблем у Яремчука не буде. Фанати дуже лояльно ставляться до гравців. Через «Олімпіакос» за останні роки пройшло багато іноземців, багато хто не заграв, але проблем з уболівальниками ні в кого не було. Вони дають час.
— Скільки голів від Яремчука ви очікуєте за сезон?
— Звідки я знаю, я ж не провидець. Іноді один гол приносить перемогу у надважливому матчі, а можна забити чотири в нічого не вирішальному і перемогти 5:0. Кількість голів відіграє не таку величезну роль, як здається, хоча нападника судять якраз таки за забитими м’ячами. Тож подивимося. Я бажаю Роману лише успіхів.
— Давайте поговоримо про вашу кар’єру в Олімпіакосі. У той час не дуже охоче відпускали наших гравців за кордон. Як вам вдалося перейти з «Динамо» в грецький клуб?
— Це був 1990 рік, тоді тільки починалися виїзди з СРСР, уже були більш ліберальні погляди. Раніше відпускали одиниці — Хідіятулліна, Алейникова, Заварова, Блохіна.
Я приїхав до Олімпіакоса, тому що Блохін прийняв команду і покликав мене і Литовченка, потім ще Савичев із Торпедо приїхав. У Мілані був приклад Гулліт-ван Бастен-Райкард. «Олімпіакос» пішов цим же шляхом і запросив трьох футболістів і тренера з однієї країни.
Мене приємно шокувала увага грецьких уболівальників. В аеропорту мене зустрічало дуже багато людей. Я такого не очікував!
— З якими проблемами ви зіткнулися в Греції?
— У Греції було непросто. Були проблеми і з президентом клубу, і фінансові невиплати, коли не виконували зобов’язання. Пам’ятаю, що з керівництвом «Олімпіакоса» навіть приїжджав розбиратися тодішній президент «Динамо» Безверхий.
— Вийшло у Безверхого вирішити питання?
— Довго все тягнулося. Суди між «Динамо» і «Олімпіакосом» закінчилися тільки п’ять років тому. Там усе було закручено і мене не стосувалося. Знаю тільки, що клуби між собою домовилися, але детальною інформацією не володію.
— Ви говорили, що були затримки. Вам Олімпіакос усе виплатив у підсумку?
— Не зовсім. Потім прийшов новий президент Коколіс, він дещо виплатив, але не все. Як потім з’ясувалося, у нас вкрав гроші німецький агент. Тоді агентська діяльність тільки розвивалася, і ми з Литовченком найняли одного агента, який був адвокатом, щоб він представляв наші інтереси. Він допоміг вивезти гроші, а потім сам їх привласнив. Для нас це було боляче, але це не такі суми, якими зараз оперують футболісти.
— Читав про махінації з контрактами. Писали, що у вас було підписано аж три угоди з «Олімпіакосом». За умовами першого договору, вас купили за вісім мільйонів доларів на п’ять років. У другому були прописані зовсім інші цифри: три мільйони двісті тисяч доларів і три роки. Був ще й третій контракт: чотири з половиною мільйони доларів, термін дії — п’ять років. Що було насправді?
— Я не хочу в це заглиблюватися, тому що в цих справах особливо не брав участі. Думаю, основна тема була в тому, як виплачувати гроші — чистими чи брудними грошима. Зазвичай так відбувається. Проїхали цю тему. Зараз в Олімпіакосі новий президент — Марінакіс, у нього все нормально.
— То який контракт у вас був підписаний?
— У мене спочатку був підписаний контакт на три роки. Потім прийшов Коколіс, виплатив частину боргу, і я ще продовжив угоду. Через рік мені надійшло запрошення з Японії, я відпросився, і він мене відпустив в Осаку.
— Поговоримо про футбол. Ваші статистичні показники в Греції вражають. Ви забили 50 голів за «Олімпіакос». Як вам гралося під керівництвом Блохіна?
— Методики були такі самі, як у «Динамо» за Валерія Васильовича Лобановського. Я до цього був звичний, тому проблем не було. На жаль, чемпіонат у нас виграти не вийшло, хоча підібрався непоганий склад. Але тоді в Греції були розвинені нефутбольні течії. Інші команди керували суддівським процесом і впливали на ухвалення рішень.
— З ким ви найбільше спілкувалися в «Олімпіакосі»?
— З Литовченком і Савичевим, з Олегом Володимировичем трохи менше, тому що була різниця у віці. Потім підучили мову і з’явилися грецькі друзі.
— У Блохіна непростий характер. Чи були в нього конфлікти в «Олімпіакосі»?
— Я знаю характер Володимировича. Всяке бувало, але багато часу минуло і зараз важко вже щось згадати.
— Давайте тепер поговоримо про тренерство. Як ви очолили «Олімпіакос»?
— Спочатку мене взяли на роботу скаутом, паралельно я займався своєю академією. Потім в «Олімпіакосі» прибрали головного тренера Катанєца, і президент Коколіс покликав мене. Він мені тоді сказав: «Цей чемпіонат дуже важливий для клубу. Ще жодна команда Греції сім разів поспіль не ставала чемпіоном. Я хочу виграти! Потрібно, щоб ти прийняв „Олімпіакос“!». Мені було складно ухвалити рішення, бо я ще не мав тренерського досвіду, але зрештою погодився і виконав завдання — ми стали чемпіонами.
— Як святкували чемпіонство?
— Усю команду на двоповерховому автобусі возили по місту. Народ був щасливий, усі святкували, запускали феєрверки. Що, що, а грецький народ уміє святкувати перемоги.
— Кого з тодішніх гравців «Олімпіакоса» можете виділити?
— У нас підібралася весела бригада: Карембе раніше грав у «Реалі», Джованні — в Барселоні, Кастільо, який потім був у «Шахтарі», у мене тільки починав, Джорджевич був капітаном і лідером. Ці гравці мені допомагали, як могли, точніше — не заважали працювати. Вони бачили, що я ще не досвідчений тренер. Атмосфера була хороша.
— Як поводилися Карембе і Джованні в команді, ставили із себе зірок?
— Ні, такого не було. Вони дуже спокійні хлопці. Ми з Карембе досі спілкуємося, він працює спортивним директором в «Олімпіакосі». Приємний хлопець! Джованні теж без усіляких «випендрьожів» — дуже добра людина. Проблем у мене ні з ким не було.
— А з Кастільйо? У «Шахтарі» він постійно конфліктував із Луческу і так і не зміг розкритися в донецькому клубі.
— Він, коли грав під моїм керівництвом у Олімпіакосі, був зовсім малий і радів, що я даю йому шанс грати. У нас із ним були хороші, робочі стосунки.
— Останнє запитання. Олеже Валерійовичу, які у вас подальші плани, чим плануєте займатися?
— Бути тренером я вже не потягну. Перегорів! Я попрацював в УАФ і психологічно вже не впевнений, що хочу працювати тренером. Але маю намір залишитися у футболі, правда, ще не знаю, ким. Поки творча пауза і є час подумати.
— Хочете працювати в Греції чи Україні?
— Я поки що живу і там, і там. Мені вже 60 років виповнилося і проблем із переїздами немає. Де буду затребуваний, там і працюватиму.
Андрій ПІСКУН
