Навряд чи на старті поточного чемпіонату України хтось міг спрогнозувати, що дві «спарені» зустрічі «Динамо» та «Олександрії» ототожнюватимуть пряму боротьбу за одноосібне лідерство в таблиці. Проте саме так і сталося.
Фото — Юрій Юр’єв
Обережні нулі на «ковзанці»
Зустріч першого туру, перенесена на 4 грудня, та призначена на неділю дуель 16-го туру, стали центральними футбольними подіями тижня, просякнутими достатнім символізмом, паралелями та хитросплетіннями спортивної долі.
По-перше, протистояння лідерів уперше за багато років відбувалося без участі донецького «Шахтаря». Й «Олександрія», що здобула в серпні вольову перемогу над гірниками (4:3), й «Динамо», яке не дозволило підопічним Пушича переграти себе в жовтні (1:1), підтвердили своє право сперечатися за першість.
По-друге, причини переносу серпневого матчу очолюваного Ротанем клубу, напряму торкнулися й декількох киян: Брагару, Михайленко та Рубчинський, котрі в той період під керівництвом Руслана Петровича захищали кольори олімпійської збірної на Іграх у Франції, пропустили підготовку «Динамо» до нового сезону. А сезон цей, завдяки реформі єврокубків, для «біло-синіх» ущільняється до межі: останні ігри Ліги Європи команда Шовковського проведе наприкінці січня, а вже три тижні по тому відновиться національна першість.
І, по-третє, столичний колектив, на відміну від свого опонента, залишається одним із базових клубів збірних країни, розриваючись на кілька фронтів і не маючи можливості дотримуватися повноцінного тренувального та відновлювального процесу — адже матчі проходять на третій-четвертий день.
«Зайнятість „Динамо“ та його гравців на міжнародній арені — тема, до якої так чи інакше повертаєшся, аналізуючи щільність календаря, стан лазарету та логістичні нюанси нинішнього періоду життєдіяльності команди Шовковського, — досліджував тему напередодні першого побачення команд Сергій Воронюк, автор інтернет-видання „Футбольний клуб“. — Її суперник натомість має змогу готуватися до зустрічей внутрішнього календаря у відносно спокійному режимі, в чому, вочевидь, і полягає значною мірою секрет поточного успіху „Олександрії“ (Footclub.com.ua, 04.12.24).
Утім, жоден із цих нюансів не скасовував необхідності доводити чемпіонські амбіції безпосередньо на полі. Тож і стала „двосерійна“ — з таким собі кубковим підтекстом — битва „Динамо“ й „Олександрії“ предметом прискіпливого аналізу профільної преси.
На жаль, на перипетіях боротьби в поєдинку на стадіоні „Ніка“ позначилася погода.
„Постраждав газон, на якому утворився певний шар льоду, і футболісти за перший тайм добряче відчули на собі наслідки цього цілком природного процесу“, — констатує Олександр Снітко (Sport.ua, 04.12.24).
„Футболу цей чинник дійсно заважав, якщо ми вже й говоримо про те, що не побачили тієї гостроти, на яку, напевно, варто було розраховувати“, — додає Football.ua (04.12.24).
Звісно, за таких умов суперники змушені були перестраховуватися, уникати зайвого ризику — як у стратегії, так і в окремих епізодах. До честі обох команд, їхні гравці виявили повагу один до одного, чоловіча й досить жорстка боротьба не перетинала рамок fair play.
Нульовий підсумковий рахунок залишив аналітикам простір для роздумів на тему, яка з двох команд діяла більш обережно.
„У другому таймі «Олександрія» ввімкнула свій фірмовий обережний футбол і цілком ризикувала не потрапити, як-то кажуть, у колію, коли на перших хвилинах Єрмаков привіз момент для Буяльського на лівому фланзі власного штрафного, але сам і потягнув удар суперника в підсумку“, — згадує один із небагатьох моментів для взяття воріт О. Снітко (Sport.ua, 04.12.24).
Олекса Бик, оглядач порталу „Футбол 24“, угледів, що „першим номером“ грали в середу саме олександрійці.
„От тільки їхній контроль м’яча виявився стерильним. Команда мала декілька перспективних атак із переведеннями на фланг і подачами, однак загалом не мала ідей щодо зламу оборони“, — констатує він (Football24.ua, 04.12.24).
Вельми суперечливу „безсумнівність“ виніс на суд читача Анатолій Ященко, журналіст сайту „ФутБум“.
„Ця нічия додає балів колективу Руслана Ротаня, який відбирає очки в одного з грандів вітчизняного футболу, і при цьому чимало інформації до роздумів отримує Олександр Шовковський, який у другому поспіль матчі втрачає очки“, — написав автор (Footboom1.com, 04.12.24).
Інші аналітики схиляються до того, що „Динамо“ виглядало в Олександрії впевненіше, створивши більше небезпечних нагод біля чужих воріт. Зокрема й уже в компенсований час, коли міг вирішити долю зустрічі Волошин.
Узагалі, із завданням не пустити зухвалого конкурента у відрив гості впоралися більш ніж переконливо. До того ж — перервавши власну серію матчів із пропущеними м’ячами.
Відзначається, що більш свіжа — в тонусі та тижневому ритмі — „Олександрія“ аж ніяк не перегравала суперника функціонально. Ба більше, саме кондиції киян (і це на всі 100% довів наступний поєдинок) дозволили їм узяти під контроль центральну зону, застосовуючи подеколи високий пресинг. Одним із головних факторів стали успішні дії проти Безерри. За винятком одного моменту бразильця фактично виключили з гри, позбавивши господарів їхнього найважливішого козиря.
Не варто залишати поза увагою ту обставину, що на „Динамо“ не могла не тиснути чергова невдача на європейській арені, тож підопічні Ротаня, вочевидь, сподівалися на шанс скористатися психологічним станом суперників. Але ті продемонстрували не тільки майстерність і клас, але й характер.
Лідерство Ваната, лідерство „Динамо“
У неділю виявилося, що зупинити „Динамо“ в „матчі-відповіді“ здатна лише… повітряна тривога. Сирена перервала центральну зустріч туру на 58-й хвилині, але, на щастя, небезпека тривала не дуже довго, дозволивши завершити гру. Втім, і до вимушеної перерви вже все було ясно: тричі забивши „Олександрії“, кияни аргументовано відповіли всім скептикам щодо своїх претензій на чемпіонство.
Грудневий газон стадіону імені В. Лобановського вигідно відрізнявся від олександрійської „ковзанки“. А вийшли на нього команди в тих самих стартових складах, що й у середу — таке собі збереження чистоти експерименту на те, кому більше „пасує“ лідерство.
„Використовуючи всю ширину поля, «Динамо» потихеньку почало збільшувати тиск на захисні редути опонента. Наслідком стали зароблені «стандарти», один із яких «біло-сині» зрештою і втілили в гол. Буяльський вправно виконав кутовий від правого прапорця, а Попов, зависнувши у повітрі, перевисів і голкіпера Єрмакова, і зовсім не маленького центрбека Шабанова — 1:0“, — переповідає першу гольову ситуацію автор „Футбольного клубу“ Костянтин Паткевич (Footclub.com.ua, 08.12.24).
Надалі, відчувши певну розгубленість гостей, кияни розвинули успіх: уже за кілька хвилин Ванат, прибравши зі свого шляху Бєляєва, ефектним ударом з лівої спрямував м’яч низом під дальню стійку!
„Понад один гол за гру «Олександрія» в поточному турнірі пропускала лише у матчі проти «Шахтаря», який команда Руслана Ротаня виграла з рахунком 4:3“, — нагадав читачам О. Снітко (Sport.ua, 08.12.24).
„І жодних сумнівів у тому, що ситуація не зміниться на краще для «Олександрії» в другому таймі, уже не було, — наполягає Football.ua (08.12.24). — Бо для цього треба було набирати оберти заздалегідь, а оскільки в статичному футболі «Динамо», як кілька днів тому, утримати не вдалось, то й простору для плану Б не залишилось, Ще й третій гол «поліграфи» отримали вже на 56-й хвилині, коли не втримали Михайленка на лівому фланзі, а той у штрафному покотив на Ваната“.
22-річний форвард збірної України оформив дубль, фактично вбивши інтригу в протистоянні лідерів і наздогнавши найвлучнішого снайпера УПЛ Олексія Гуцуляка: в обох тепер по дев’ять голів.
Не пропустивши й у другому протистоянні з головним на сьогодні конкурентом (0:0 та 3:0), „Динамо“ перервало рекордну в історії „Олександрії“ безпрограшну серію, що налічувала 20 зустрічей і тривала сім із половиною місяців.
„Динамо“ завдає „Олександрії“ першої поразки в сезоні, відривається від неї на три очки й іде зимувати лідером чемпіонських перегонів. Команда Шовковського планомірно робить свою справу, доводячи перевагу над конкурентами на внутрішній арені, вміло використовуючи ротацію складу й „вистрілюючи“ у надважливих матчах», — резюмував К. Паткевич (Footclub.com.ua, 8.12.24).
Дійсно, такі характеристики, як «упевненість», «запас міцності», рясніють у звітах про цей матч. Відзначається переконлива, ефективна гра лідера, котрий блискуче виконав стандарт під час першого забитого м’яча, а два інші провів після гарних комбінацій, та ще й із демонстрацією індивідуальної майстерності своїх лідерів.
Ведучи в рахунку вже з комфортною різницею, «Динамо» не знизило обертів. Краща фізична готовність далася взнаки: опонент відчутно «просів», так у підсумку й не знайшовши протидії. Показова статистика: у другому таймі в пасиві киян — усього один фол. Тобто для розгрому вистачило техніки та швидкості, жорсткість «вмикати» не довелося.
Головне відкриття УПЛ
Упевнена перемога має додати динамівцям настрою перед візитом до Іспанії на поєдинок Ліги Європи з «Сосьєдадом». Як і факт присутності на лаві для запасних Шапаренка та Пихальонка. Сподіваємося, вони вже найближчими днями зможуть допомогти партнерам — кожен «багнет» наразі важливий. Як і кожен нюанс підготовки.
«Ми мали один додатковий день — для нас це вже розкіш, — відзначив на прес-конференції в неділю Олександр Шовковський (Pressing.net.ua, 08.12.24). — Це далося взнаки. Ми вивчили попередню гру, проаналізували. План, який підготували, спрацював. Безумовно, важлива також завжди і реалізація моментів. З тим же „Колосом“ у нас були нагоди, але ми не змогли забити. Сьогодні реалізація була на трохи вищому рівні».
До слова, статистики констатують: попри втрати очок у двох останніх поєдинках першого кола, команда Шовковського видала одну з кращих в історії клубу стартових половин першості.
«Ця половина кампанії з 37 очками за 15 турів — друга краща для „Динамо“ за 9 років за відсотком набраних балів. Тобто з моменту чемпіонського дублю Сергія Реброва, — підраховує Ua.tribuna.com (04.12.24). — Більш вдалий старт був лише у другому сезоні Мірчі Луческу (38 очок), перерваному повномасштабним вторгненням РФ».
«Олександрії», до речі, довелося встановити ще один власний рекорд — 82,2% очок упродовж кола, щоби спробувати не дозволити киянам стати одноосібними «зимовими чемпіонами».
«В прошлом году статистические показатели у „Александрии“ были совершенно не выдающиеся — что в атаке, что в обороне. Сейчас — совсем иная картина, — досліджував складові успіху „агрономів“ напередодні їхнього візиту до столиці Євген Ясенов (Terrikon.com, 05.12.24). — Ротань наладил самую прочную защиту лиги, которая пропускает в среднем всего по 0,52 гола за матч. При этом, скучным футбол „Александрии“ никак не назовешь — ни намека на „бетон“ или что-то в этом духе».
Фіаско в Києві стане для команди Ротаня відмінною перевіркою на стійкість.
«Поки що для „Олександрії“ не втрачено абсолютно нічого — навпаки, такі поразки можуть і навчити того, як набувати менталітету великої команди, — виступає з порадою Артур Малкін (Footboom1.com, 08.12.24). — Уважніше в обороні на стандартах, ретельніше розпоряджатися своїми моментами, особливо якщо їх не так багато, у жодному разі, пропустивши один гол, не впадати в тільт — збережи 0:1 до перерви, у роздягальні можна внести корективи. Ось усі ці дрібні деталі, зведені в один великий пазл і підсвічені індивідуальною якістю Влада Ваната, безумовно, у підсумку і роблять настільки вражаючу різницю».
Думки журналіста лунають в унісон із зізнанням самого Ротаня на прес-конференції.
«Матч міг скластися інакше, якби ми забили першими, — цитує тренера олександрійців сайт Dynamo.kiev.ua (08.12.24). — Але ми пропустили нелогічний для нас гол. На жаль, у нас менталітет середньої команди, яка неправильно реагує на помилки і все розвалюється…»
Як би там було, та, навіть поступившись лідерством, команда Ротаня залишається головним відкриттям футбольної осені. На цьому тлі цілком доречними будуть слова співчуття на адресу «Полісся» і «Руху». Їм, на відміну від «Олександрії», зовсім не позаздриш. «Терикон» і його автор Є. Ясенов аналізують деякі обставини, через які обидва клуби зіштовхнулися з певними проблемами.
«Рух» выдал серию из 8 матчей без побед, — нагадує автор. — «Полесье» стартовало очень хорошо, но потом застопорилось — и в 6 матчах не могло выжать из себя победу. По обеим командам окончательные выводы делать очень рано, потенциал у них огромен и во втором круге они еще могут его реализовать. Но вмешаться в спор за призовые места уже вряд ли получится« (Terrikon.com, 05.12.24).
Труднощі росту „Полісся“ лягли й в основу експрес-дослідження Сергія Тищенка на електронних сторінках ресурсу „Футбол 24“. Колектив, що представляв Україну в європейських клубних турнірах і певний час фігурував серед лідерів чемпіонських перегонів, уже понад два місяці не знає смаку перемог у першості.
„Причини невдач житомирян — логічні, — вважає С. Тищенко. — За півроку не побудуєш команду. Влітку «Полісся» обрало інший вектор розвитку. Запросили нового тренера, кадрово змінили команду. Потрібен час, щоб вона зігралась. Перемагати завжди — нереально. Нічого немає ідеального. Всі помиляються. Не зі всіма гравцями влучили у плані трансферної кампанії. Потрібен крок назад, щоб потім зробити два вперед“.
Наставник, котрий до того не мав досвіду роботи з дорослими колективами, поки не встиг розв’язати багато проблем в обороні, не знайшов центрфорварда, який відповідав би рівню флангових виконавців Гуцуляка та Назаренка, вже гравців збірної України.
Команда — в пошуках свого стилю, припускає журналіст: „Полісся“ не ставить „автобуси“, вони прагнуть диктувати умови на полі. Це не дуже просто, бо більшість команд обирають відверто захисну модель гри, доводиться протидіяти кількісній обороні. Я розумію, що це непростий футбол. Але такий футбол дає можливість футболістам розвиватися», — резюмує С. Тищенко (Football24.ua, 02.12.24).
Чим більше клубів вітчизняної еліти потраплятимуть у перехрестя поглядів спортивних аналітиків, тим яскравішою і привабливішою буде наша футбольна палітра, тим цікавішою буде конкуренція в змаганнях еліти. Й, отже, зростатиме надія на підвищення майстерності тих, хто готується кинути виклик визнаним фаворитам, на виникнення нових зірочок.
«Золотий м’яч» знову в Києві
Напевне, згодом лави клубів УПЛ поповнить і хтось із юних футболістів, визнаних лауреатами сезону за версією Асоціації футболу міста Києва. Урочиста церемонія нагородження відбулася в офісі АФК 5 грудня.
«Особливим гостем свята став президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко, — повідомив офіційний ресурс столичної федерації. — Звертаючись до лауреатів, володар «Золотого м’яча» 2004 року, зокрема, сказав: «Віра в себе, дисципліна, щоденна робота та прагнення до висот — ось мінімальна запорука успіху для кожного юного футболіста».
Естафету поколінь засвідчила присутність у залі першого тренера Андрія Миколайовича, Олександра Шпакова. Він згодом віддав належне своєму учню: «Символічно, що киянин, вихованець київського футболу повертає столицю до футбольної сім’ї!».
«Київська асоціація футболу повертає собі належне й гідне місце, — зазначив очільник УАФ. — Наразі вона там де по праву має бути!» (Ffk.kiev.ua, 05.12.24).
Наступної доби, в День Збройних Сил України та День святого Миколая, А. Шевченко провів у Будинку футболу зустріч із дітьми полеглих захисників нашої держави.
Наприкінці грудня 2004 року новоспечений володар нагороди найкращому футболісту Європи, виступаючи на той момент у «Мілані», побував із «Золотим м’ячем» біля пам’ятника В. Лобановському та в дитячій академії київського «Динамо» на Нивках. Наразі коштовний трофей, завойований вихованцем столичного клубу, впродовж тижня знову гостюватиме в Києві, а потім здійснить тур містами України — побуває у Краматорську, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові та Яготині.
«20 років тому я виграв «Золотий м’яч». Це була велика мрія зовсім маленького хлопця, який був і є вболівальником київського «Динамо», який бачив наших знаменитих футболістів — таких, як Блохін і Бєланов, котрі здобували «Золотий м’яч». Для мене це був великий стимул — стати таким, як вони, — зазначив найкращий футболіст України ХХІ століття на відкритті інсталяції з призом у парку ім. Тараса Шевченка. — Здобувши трофей, я привіз його до Києва, мені хотілося віддати шану всім людям, які допомогли виграти «Золотий м’яч». Я подякував своєму першому тренеру Олександру Шпакову. Я знову хочу подякувати Валерію Лобановському за всю його діяльність на благо українського футболу та, зокрема, для мене і моєї кар’єри.
Дуже важливо, щоб наші діти сьогодні мали мрію і бачили можливість того, що ця мрія може здійснитися. Вірю, що з часом в Україні з’явиться ще один «Золотий м’яч» (Ua.tribuna.com, 07.12.24).
Інші аспекти футбольного життя
Засідання Фиконкому УАФ. У п’ятницю в столичному Будинку футболу відбулося чергове засідання Виконавчого комітету Української асоціації футболу за присутності представників Асамблеї регіонів.
Під час засідання, зокрема, було взято до відома інформацію про підсумки виступів збірних команд України з футболу 2024 року, повідомляє офіційний сайт федерації. Також була взята до уваги інформація про проміжний порівняльний фінансовий звіт за 2024 рік.
А ще «своїм рішенням виконком зменшив обов’язковий атестаційний внесок за проходження процедури атестації (ліцензування) у сезоні-2024/25 для футбольних клубів Української Прем’єр-ліги, затвердивши його в розмірі 135 000 грн, та ухвалив із сезону-2025/26 здійснювати атестацію футбольних клубів Української Прем’єр-ліги, футбольних клубів Професіональної футбольної ліги України, футбольних клубів — учасників змагань із футболу серед жінок за рахунок цільових коштів УЄФА» (Uaf.ua, 06.12.24).
Жеребкування для «молодіжки». Збірна України отримала суперників у фінальному раунді молодіжного чемпіонату Європи, який відбудеться в Словаччині в червні наступного року. Жеребкування відрядило «синьо-жовтих» у квартет D — разом із Фінляндією, Нідерландами та Данією.
«Усі учасники кваліфікувалися на Євро виключно завдяки своїм заслугам. Тому ставимося до всіх опонентів із максимальною повагою, — прокоментував жереб головний тренер нашої команди Унаї Мельгоса. — Відтепер будемо знайомитися з ними ретельніше, і згодом я матиму більш сформовану думку щодо їхнього потенціалу. Але підкреслю аксіому: важливі не імена, а саме гра колективу» (Uaf.ua, 05.12.24).
Чутки навколо Степанова. Одна з юнацьких збірних Німеччини планує підсилитися українським нападником леверкузенського «Байєра» Артемом Степановим. Цю інформацію, оприлюднену журналістом Віктором Вацком у програмі «Вацко Live», прокоментував головний тренер збірної України U19 Дмитро Михайленко.
«Степанов — дуже талановитий, фізично обдарований, у нього непогана техніка і розуміння гри на атаку, — наводить слова наставника Sport-express.ua (03.12.24). — Він — гравець збірної України U17, і питання тільки в одному: чи є бажання і мотивація у самого Артема грати за Україну. Якщо є, то це добре, а якщо ні, то це його вибір, і ми не можемо на нього тиснути».
Сам 17-річний гравець своєрідно відреагував на чутки про можливу зміну громадянства — виклав у своєму Instagram світлину з бутсами, в яких минулого тижня дебютував у Лізі чемпіонів: взуття прикрашене синьо-жовтим прапором…
Орест ЛЕЛЕКА
