21-річний пілот дронів Віталій із Сарненщини.
21-річний Віталій вже протягом року служить у 60-му батальйоні 104-ї бригади. Військовий керує легкими безпілотниками й ділиться, що на старті пілотам допомагають навички компʼютерних ігор. Про службу розповів у бригадній рубриці «Обличчя перемоги».
Хто повідомляє: 104 бригада тероборони ЗСУ.
«Сам виявляв ініціативу»
Віталію із Сарненщини 21 рік. Від побратимів хлопець отримав позивний «Повар», оскільки добре готує. Вже протягом року він служить у «Поліських вовках». У лавах батальйону і його батько, тож контракт підписав без вагань.
— Мама важко сприйняла моє рішення. Але ситуація в країні така, що я не міг інакше. Та й більшість моїх знайомих вже були на той час на службі. Якогось страху не було, — ділиться Віталій.
Нині Віталій на посаді пілота у взводі ударних безпілотних авіаційних комплексів. Каже, що фах освоїв швидко і вже допомагає вчитися новоприбулим бійцям. Найголовнішим вважає постійні тренування і практику.
— Коли з позицій приїжджали, то я сам ініціативу виявляв, брав дрон, пусту «балванку» від гранати та набивав руку. Так само вчився літати вночі — це значно складніше, зате нічному пілоту польоти вдень — це вже запросто, — розповідає військовий. — Мрію досягнути того рівня пілотування, як у нашого командира взводу. В нього все так виходить, ніби все життя тільки те й робив, що літав дроном і кидав скиди.
21-річний Віталій із 60-го батальйону.Фото: 104 бригада тероборони ЗСУ | Facebook
«Компʼютерні ігри дають перевагу на старті»
«Повар» займається розвідкою та коригуванням на легкому дроні. Утім, бувало, що скиди доводилося робити з важкого безпілотника. Ділиться, що важливо, аби пілот розумівся на техніці й програмах.
— Хто дружить з комп’ютерами, то йому легше. Комп’ютерні ігри також дають певну перевагу на старті, бо в гравців краща моторика пальців і легше звикнути до контроллера, — пояснює Віталій.
Бувають завдання, які не повʼязані із дронами й польотами. Коли не вистачало людей, він разом із водієм і командиром поїхали «Рошелькою» на евакуацію з передової. На підʼїзді в авто влучив FPV, але воно витримало. Тоді пораненого бійця швидко знайшли, попідруки затягнули в машину й евакуювали.
— Воїн там чекав на евак майже дві доби, бо ніяк не вдавалося його забрати. То він був неймовірно радий нас бачити. Правда, дорогою назад по нас ще кілька разів прилетіло: чи то скид, чи підствольний гранатомет. Але нам таки вдалося його врятувати. Він вижив і це головне, — пригадує Віталій.
Воєнні будні військового нелегкі, проте він знає, заради чого у війську. Віталій не розглядає варіантів жити в іншій країні й понад усе хоче миру. Для того, щоб підібрати посаду за навичками у бригаді 21-річного пілота, консультуйтесь із рекрутером за номером: +38 (050) 167-64-88. Більше вакансій доступні за посиланням.
Що було раніше
Заріна з позивним «Роксі» до війська працювала в сільраді. Нині служить в роті безпілотних комплексів 104-ї бригади й відповідальна за матеріальне забезпечення військових. Про ставлення до мобілізації та рішення служити розповіла у бригадній рубриці «Обличчя перемоги».
