У неділю, 20 жовтня, у Молдові відбулися президентські вибори разом із конституційним референдумом про вступ країни до ЄС. Чинній президентці Маї Санду не вдалося перемогти в першому турі.
За результатами підрахунку майже 100% протоколів, Мая Санду отримала 41,9% голосів. Це означає, що за два тижні відбудеться другий тур президентських виборів. Її головний суперник — кандидат від проросійської Партії соціалістів і колишній генпрокурор Александр Стояногло — отримав 26,3%. Він вихідець із Гагаузії — найбільш проросійсько регіону країни — й перебуває під слідством за корупцію та зловживання владою. А голова Партії соціалістів — колишній президент Молдови й давній друг Путіна Ігор Додон. На третьому місці на президентських виборах Ренато Усатий — колишній мер міста Бельці, популіст, який висловлюється як за нормальні відносини як із Росією, так і з Заходом, — з 13,7% голосів.
Тож, як бачимо, як і чотири роки тому, так і на цих виборах Мая Санду протистоїть Кремлю. Росія кинула всі сили, щоб зірвати навіть не президентські вибори в Молдові, а саме конституційний референдум: якщо більшість жителів Республіки скажуть «так» вступу до ЄС, це прагнення запишуть до конституції країни. Й станом на пізній вечір неділі, 20 жовтня, здавалося, що все втрачено: за результатами підрахунку 85% голосів, лише 45% були за вступ Молдови до ЄС, у той час як 54% — проти.
Але ці цифри не враховували результати з основних закордонних дільниць. На молдовську діаспору припадає приблизно 15% голосів. Проте й вони не зробили свою справу. Станом на ранок понеділка, 21 жовтня, за результатами підрахунку майже 100% голосів, за вступ до ЄС висловилися трохи більше 50% громадян. Відповідно інші майже 50% сказали «ні» змінам до конституції, які б передбачали євроінтеграцію країни. Тому, можна сказати, що цей раунд боротьби за Молдову Росія майже виграла, бо на зрив референдуму витратила десятки мільйонів євро. Але і це ще далеко не кінець.
Що показали результати президентських виборів та референдуму в Молдові? Чому за членство країни в ЄС немає підтримки переважної більшості громадян? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
РФ кинула всі сили: дестабілізація Молдови
«Ми маємо чіткі докази, що злочинні групи, обʼєднавшись з іноземними силами (російськими — ред.) ставили за мету купити 300 тис. голосів, атакувавши нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею й пропагандою», — заявила Мая Санду на брифінгу після закриття виборчих дільниць.
На перший погляд може здатися, що це гучна й екстраординарна заява президентки Республіки Молдова. Проте, ще за кілька місяців до виборів 20 жовтня влада неодноразово заявляла, що зірвати вибори намагалися сили, повʼязані з колишнім молдовським олігархом Іланом Шором, який переховується в Москві. Він один із головних кремлівських ставлеників, засуджений у Молдові за крадіжку 1 млрд євро з трьох банків країни. Це була дуже гучна корупційна справа, яка й привела до влади 2016 року проросійського Ігоря Додона та Партію соціалістів.
«Цей референдум не про євроінтеграцію. Це референдум щодо зміни конституції. Ми вважаємо, що змінювати конституцію в такий спосіб не можна, тому я і мої колеги не беремо в цьому участі», – заявив Ігор Додон у неділю, 20 жовтня, голосуючи на виборах.
Незважаючи на вкрай поляризоване суспільство та тотальне засилля російської пропаганди в Молдові, прокремлівські сили, зокрема й через Додона та його Партію соціалістів, доклали максимум зусиль, щоб зірвати голосування на президентських виборах і референдумі за вступ до ЄС, та забезпечити вигідні Москві результати. Так, у четвер, 17 жовтня, очільники Генерального інспекторату поліції і директор Служби інформації та безпеки Республіки заявили, що десятки молодих людей із Молдови пройшли інструктаж у Москві під приводом участі в культурно-туристичній програмі, щоб організувати масові заворушення на акціях протесту.
«Деякі з цих молодих людей проходили навчання в іноземних інструкторів, пов'язаних із приватними військовими структурами «Вагнер» і «Ферма». Деяких відправили на більш серйозні тренування до Боснії і Герцеговини та Сербії. Навчання проходило переважно з початку вересня до середини жовтня», – розповіли в поліції.
На початку жовтня очільник нацполіції Молдови Віорел Чернаутяну заявляв, що лише у вересні силам (проросійському блоку «Победа» — ред.), що повʼязані з Іланом Шором, було переказано з Росії $15 млн на картки «Промсвязьбанку», який обслуговує Міноборони Росії, на здійснення дезінформації, провокацій та напади на держустанови в Молдові. Ті, кому переказували гроші, отримували вказівки через Telegram, як голосувати і поширювати неправдиву інформацію про ЄС.
Це підтверджує й розслідування порталу Ziarul de Gardă. Три місяці їхні журналісти працювали на російську мережу Ілана Шора під прикриттям, беручи участь у партійних акціях протесту, передвиборчих та агітаційних зустрічах, а також вербуючи нових прихильників поціновувачів «руского міра» через Telegram. Вказівки про те, як діяти, деколи надходили напряму телефоном із Москви.
Майбутнє Молдови: що після виборів
Ці президентські вибори в Молдові, перший тур яких відбувся разом із конституційним референдумом про вступ до ЄС, є, мабуть, найбільш важливими за всі роки незалежності країни. На початку жовтня соцопитування засвідчили зростання підтримки європейського вектору руху країни: від 57% у квітні до 63% у вересні 2024 року. Проте потужна російська дезінформаційна кампанія, яку Кремль розгорнув у Молдові, все ж спрацювала: результати референдуму за конституційні зміни щодо вступу до ЄС — майже 50/50%.
«Путінська Росія атакує вибори в Європі гібридним способом, за допомогою цілеспрямованого впливу, кібератак і дезінформації, яку поширює її армія ботів у соцмережах. Молдова кидає виклик небезпекам російського впливу. Вона звільнилася від задушливого шантажу російським газом (від грудня 2022 року Молдова не купує газ у «Газпрому», будучи технічно й комерційно інтегрованою в європейську енергетичну мережу — ред.). Крім того, були запроваджені судова й антикорупційна реформи. Берлін і надалі підтримуватиме Молдову на шляху до ЄС», — заявляла за кілька днів до виборів і референдуму в Молдові міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, Альянс надає допомогу Молдові для протистояння гібридному втручанню Росії. На відміну від ЄС, вступ країни до НАТО більшістю населення Молдови не підтримується, а за конституцією країна є нейтральною. Проте, можливо, й це колись зміниться. Наразі ж Мая Санду сконцентрована на європейській інтеграції країни. Нагадаємо, що на саміті в грудні 2023 року ЄС відкрив офіційні переговори про вступ не лише для України, а й для Молдови.
Мая Санду неодноразово обіцяла привести країну до членства в ЄС вже до 2030 року. Саме тому конституційний референдум щодо членства Молдови в ЄС у неділю, 20 жовтня, був таким важливим. «Молдова перебуває на роздоріжжі, вирішуючи, рухатися їй у західну орбіту чи до Москви. Результати виборів не лише визначатимуть майбутнє нації, а й демонструватимуть, як далеко Росія зайде, щоб поширити свій вплив у Європі за межі України, й чи зможуть західні країни зупинити ці зусилля», — повідомляло напередодні видання Politico.
У лютому 2023 року Мая Санду заявляла, що Росія готувала в Молдові держпереворот за участі громадян Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії, «плануючи знищити країну насильством». До цієї заяви Санду про підготовку перевороту в Молдові попереджав і Володимир Зеленський, передавши Кишиневу дані української розвідки. Після цього в Молдові змінили уряд і депортували групу сербських футбольних вболівальників. Сумнівів у тому, що Мая Санду переможе в другому турі президентських виборів, немає. Проте розслаблятися владі Молдови точно не варто. Особливо напередодні парламентських виборів 2025 року, на яких Мая Санду ризикує втратити свою більшість у парламенті. Якщо це станеться, Молдова може піти шляхом Грузії, де проросійські сили при владі згорнули всі реформи й поставили хрест на євроатлантичній інтеграції країни, яка 26 жовтня обиратиме наступний парламент.
