Житель Сарн Сергій Шутак (справа) із братом, який наразі боронить країну.
3 грудня — день людей з інвалідністю, який запровадили для привернення уваги до їхніх прав і потреб. Про адаптацію, підтримку та пересування на кріслі колісному СарниNews.City поспілкувалися із Сергієм Шутаком — жителем Сарн, який із 2007 року живе з інвалідністю.
«Час проходить, звикаєш і до цього»
Сергій Шутак родом із Хмельниччини, але вже протягом десятиліття проживає в Сарнах. Чоловіку — 36 років, з яких майже 20 років він має інвалідність.
— Впав із черешні, на якій привʼязував мотузок — її хотіли зрізати. Приземлився спиною на пеньок, який був біля дерева. У результаті — перелом 12-го грудного та першого поперекового хребців. Тож маю першу групу інвалідності, — ділиться Сергій.
Чоловік розповідає: звикнути до крісла колісного нелегко, оскільки багато речей стають або важкодоступними, або не доступними в цілому.
— Але людина ладна пристосовуватися до тих умов, у яких опиняється — як би не повернуло й не закрутило життя. Спочатку було важко: не лише фізично, але морально, емоційно. Проте час проходить, звикаєш і до цього, — ділиться Сергій. — Господь допоміг не занепасти духом і віднайти сили жити далі. Допомога рідних людей, небайдужість лікарів, підтримка друзів — це те, що необхідне, коли опиняєшся у складних умовах життя.
У пересуванні по місту є «свої нюанси»
У Сарни чоловік переїхав після одруження із місцевою жителькою Іриною, яка також має інвалідність. Нині жінка через проблеми зі здоровʼям займається господарством удома.
Сергій Шутак із дружиною Іриною в Сарнах.Фото: Надане Сергієм
Сергій розповів і про те, як жити з інвалідністю та пересуватися на кріслі колісному в Сарнах:
— Пересування по місту є проблемним 50/50. Близько половини закладів облаштовані пандусами для підйому. Але і тут є свої нюанси: деякі настільки круті, що не те щоб виїхати, а вийти по них здоровій людині неможливо. Інша половина не облаштована для проїзду людей на кріслах колісних. Навіть місця для паркування є не всюди. Але і там, на місцях для людей з інвалідністю, часто залишають машини люди, які не мають на те права, тобто необмежені в пересуванні.
«У нелегкий час кожен робить те, що може»
Цьогоріч Сергій Шутак закінчив навчання в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука. Здобув освіту бакалавра за спеціальністю вчитель фізичної культури, зокрема фахівець із адаптивної фізичної культури. А ще — тричі на тиждень тренується у фізкультурно-спортивному клубі «Повір у себе».
— Обрав для себе пауерліфтинг — жим штанги лежачи. Маю багато грамот і медалей за перші місця. Це і обласні змагання, і чемпіонати України. Наразі є п’ятикратним чемпіоном України з пауерліфтингу у своїй ваговій категорії, — розповідає спортсмен.
Сергій Шутак на змаганнях із заслуженим тренером України Олександром Фесовцем, який нині на захисті країни.Фото: Надане Сергієм
Старший брат чоловіка наразі боронить країну, його родина мешкає на Хмельниччині. А сам Сергій безкоштовно ремонтує техніку для військовослужбовців:
— У нелегкий для нашої країни час, думаю, кожен робить те, що може для наших воїнів. Також вношу свою лепту до цієї справи. Маю можливість безоплатно ремонтувати для наших захисників електроінструменти: і пилки, і генератори.
Що було раніше
Інклюзивні місця для автівок мають полегшувати процес водіння та паркування для людей з інвалідністю. СарниNews.City дослідили найпопулярніші майданчики в місті, а ще поспілкувалися з поліцією, інструкторами з водіння та сарненчанином, який 15 років має інвалідність і керує автомобілем. Чи є проблеми із паркуванням у Сарнах — розповідаємо.
