Рівне все-таки наважилося узяти позику у 2,3 мільйона євро в Європейського інвестиційного банку — через Мінфін. Кредитну угоду ще тільки будуть підписувати, але дозвіл позичити чималі кошти депутати уже дали. Заради цього єдиного питання вони збиралися на позачергову сесію. Брати кредит, який, можливо, місту доведеться виплачувати наступні 20 років, чи все ж обійтися без нього? І що ми виграємо, окрім іміджу? Дискусія була палкою. Зрештою, вирішили ризикнути. Позичені кошти підуть на термомодернізацію міського пологового будинку та дитсадка № 3.
Володимир Валявка, депутат міської ради Рівного:
— Ті заклади витрачають на тепло 4,5 млн гривень в рік. Обслуговування цього кредиту місту обійдеться в розрізі 20 років приблизно у 8,5 млн грн в рік, з яких орієнтовно 3–3,5 млн — відсотки. А тепер самі подумайте, яку потрібно економію, щоб окупити цей кредит? Очевидно те, що об’єкти вибрано під цей кредит неправильно і брати його на них неефективно. Ми цим кредитом заганяємо громаду Рівного в борги і майбутнє покоління, майбутня влада будуть чухати собі потилицю — а де взяти кошти?
Володимир Муляр, начальник міського управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій:
— Насправді пологовий будинок на тепло витрачає більше: у 2023-му було 6,6 млн. Щодо дитячого садка, сума і справді невелика — 403911 гривень. Якщо місто буде обслуговувати цей кредит усі 20 років, то сума переплати становитиме 1,499 млн євро. Ми рахували ці цифри, і Європейський інвестиційний банк не допустив би ці проєкти, якби вони були неокупні. Філософія цієї програми полягає в тому, що об’єкти термомодернізації мають бути окупними за період позики, місто не зобов’язується виплачувати цей кредит усі 20 років, а може виплатити і за три роки, і тоді переплата становитиме до 320 тис. євро за цей час. Але ці заклади уже будуть термомодернізовані, будуть економити, працювати для громади і плюс — візуально привабливими.
Володимир Хомко, колишній міський голова Рівного:
— Щодо цього кредиту від ЕІБ — це кредит політичний, а не економічний. Спеціально для України виділили 300 мільйонів євро, щоб реалізувати інфраструктурні проєкти, тобто, з політичної точки зору, підтримати Україну. По-перше, це підвищує рейтинг міста, що місто бере і нормально обслуговує такі кредити: це дає доступ до співпраці з іншими валютними фінансовими установами. Рівне чого взяли, бо в нас хороша кредитна історія по НЕФКО- — вже порозраховувалися і вже отримали плюси. Той наш досвід свідчить, що це дало до 50% економії, зокрема, по 27-й, 26-й школі.
Є два мінуси: чим менше виробляє тепла наше теплопостачальне підприємство, тим буде дорожчою гігакалорія. І друге, є ризик — курс гривні, бо кредит беремо валютний. Але це уже проблема уряду: якщо стимулює це, то нехай вирішує фінансові питання. З погляду політичного і фінансового, було би непогано взяти цей кредит і утеплити як мінімум пологовий будинок.
Святослав Клічук, депутат міської ради:
— Економія за підрахунками не така, як хотілося б. Але найбільший ризик — валюта. Хто пам’ятає, скільки євро коштував 20 років тому? Пригадайте 2008 рік, коли стрибнуло удвічі, потім 2014-й, 2022-й… За 20 років євро може коштувати і 100 гривень. Наша позиція — подібні проєкти потрібні, але треба шукати кредити в гривнях.
Віктор Шакирзян, в.о. міського голови, пояснює:
— Перш за все, ми маємо встигнути подати всі документи. Наше місто вибрали як перспективне, тому що в нас були готові проєкти. Це хороша справа. Це інвестиція на дуже багато років. Ми ще сьогодні не беремо кредит, лише дозвіл узяти даємо. Він може бути реалізований через рік, а може бути раніше. Був з цього приводу депутатський день, всі цифри на ньому було відображено, приїжджали експерти і пояснили, яка мета і перспектива цього кредиту і чому його потрібно брати.
Олена РАКС.
