То вихідні й святкові дні таки переносяться?
Зміни до ст.67 КЗпП передбачають, що перенесення вихідних та робочих днів тепер визначатиметься трудовим та/або колективним договором, без рекомендацій уряду. Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
До внесених змін це питання регулювалося інакше. Виключені Законом № 349 ч. 5 та 6 ст. 67 КЗпП передбачали, що з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (ст. 73 КЗпП), а також раціонального використання робочого часу Кабмін не пізніше ніж за три місяці до таких днів міг рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Роботодавець у разі застосування рекомендації Кабміну не пізніше ніж за два місяці мав видати наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Тепер же цю «процедуру» із КЗпП прибрали, тож рекомендації влади щодо святкування, до якого ми обов’язково повернемося після закінчення війни, тепер не потрібні, це питання вирішуватимуть сторони колективного та/або трудового договору. Водночас строків видання відповідного наказу в оновленій ст. 67 КЗпП не визначено, тож коли саме видавати наказ — за кілька місяців до перенесення, чи за кілька днів напередодні — вирішуватимуть керівник та працівники.
Окрім того, вступили в дію нові правила надання неоплачуваної відпустки «за сімейними обставинами».
Відповідно до Закону України від 22.11.2023 №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24.12.2023 року внесені зміни до КЗпП та інших законів. Тепер відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами збільшена: її максимальна тривалість 30 (замість 15) к.дн. на рік. Також така відпустка не враховується у стаж, що дає право на щорічну основну відпустку.
Зауважте: мається на увазі календарний рік.
При цьому право на таку відпустку працівник може реалізувати частинами. Головне, щоб загальна тривалість такої відпустки протягом року була в межах максимальної тривалості.
