Показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету
За два з половиною роки повномасштабної війни державний борг України збільшився у гривневому еквіваленті у 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а у валютному еквіваленті – на 66% (+$62 млрд). Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Германцева, також змінилася структура державного боргу. Зокрема зросла частка валютного (від 65,1% до 75,3%) та зовнішнього (від 61% до 72,7%) боргу.
Голова парламентського комітету зазначив, що показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету, який пов’язаний з величезними оборонними витратами.
«Тим не менш, як для трьох років війни, які до того ж припали на період високих відсоткових ставок у світі, боргове навантаження залишається помірним і контрольованим», – наголосив Гетманцев.
Він додав, що це досягається за рахунок того, що левова частка зростання державного боргу під час війни обумовлюється офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, за низькими ставками.
«По суті, увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна надається на неринкових умовах. Це стосується і боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF зараз є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень», – пояснив Гетманцев.
За оцінками Мінфіну, за першу половину 2024 року середньозважена вартість держборгу України скоротилася на 10,3% – з 6,24 до 5,6 відсотка. У серпні НБУ покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на 2024 рік до 89,6% (з 93,8% у квітні).
«Отже, як для третього року повномасштабної війни маємо помірне зростання боргового тягаря, основний приріст якого припав на перший рік війни через суттєве падіння ВВП на 29% і девальвацію гривні на 25%», – додав голова фінансового комітету Верховної ради.
Він нагадав, що Україна має досвід стабілізації і скорочення рівня державного боргу після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
«За 5 останніх відносно мирних років [до початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, – ред.] Україна скоротила боргове навантаження на економіку із 81% ВВП у 2016 до 49% ВВП у 2021 році. Звісно, зараз масштаб втрат і бюджетних потреб, що обумовлюють зростання держборгу, є набагато більшими. Але і підтримка партнерів є на порядок більшою. Як і на порядок більшим є розуміння, що Росія як агресор, має понести симетричне фінансове покарання за свою агресію, в тому числі за рахунок суверенних активів заблокованих у країнах G7», – наголосив Данило Гетманцев.
Раніше президент України Володимир Зеленський підписав закон №11396. Закон надає уряду можливість відстрочити виплати за зовнішнім боргом до 1 жовтня.
Як повідомлялося, Україна не змогла досягти угоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації комерційного боргу на суму близько $20 млрд під час офіційних переговорів.
Нагадаємо, державний та гарантований державою борг України на кінець квітня склав 6,0104 трлн грн. У доларовому еквіваленті він складає $151,5 млрд.
ㅤ