Національний банк України уже три місяці не погоджує призначення нового керівника банку “Альянс”. Це може означати підготовку до виведення фінустанови з ринку та бажання закрити наявні міжнародні проекти банку, в які він, ймовірно, випадково потрапив разом із двома державними структурами – Укргазбанком і Укрексімбанком. Цілком можливо, що через цю причину НБУ також зберігає тишу у спілкуванні із медіа щодо накопичених проблем у “Альянсі” та, попри численні порушення, дає змогу установі працювати. Крім того, не можна виключити, що рішенням НБУ керує “державницький інтерес”: у випадку банкрутства і виведення з ринку не буде погашено борг перед державною компанією Укренерго за гарантіями на 1,7 млрд грн.
В команді заміна
23 травня 2024 року банк “Альянс” нарешті звільнив з посади голову правління Юлію Фролову. Ії оголосили в міжнародний розшук ще в січні 2024 у рамках розслідування Національним антикорупційним бюро справи про розкрадання коштів “Укренерго” і ТОВ “Юнайтед Енерджі”, наближеної до Ігоря Коломойського. Роль банку в цій оборудці полягала, за версією слідства, в тому, що фінустанова видала гарантії для “Юнайтед Енерджі” із у завідомо завищеній сумі, з перевищенням повноважень, а згодом відмовилась гасити ці гарантії перед “Укренерго”, коли приватна фірма не розрахувалась за поставлену електроенергію. Скандальна закупівля сталась в березні 2022 року, після цього НАБУ порушило справу про розкрадання 716 млн грн. держкомпанії. Це сума встановлених збитків держави. Вся ж сума гарантій, яку “Укренерго” намагається стягнути з “Альянсу” через цивільний позов – 1,2 млрд грн., тоді як загальна сума гарантій становила 1,7 млрд грн.
За даними ЗМІ, Фролова керувала банком з-за кордону ще з березня 2022 року. І по ходу розслідування було зрозуміло, що вона буде одним із ключових підозрюваних. В березні 2024 року досудове розслідування було завершено і справу передано до суду. За кілька тижнів потому в ній стався неочікуваний поворот: на хабарі затримали адвоката і партнера компанії Miller Олексія Носова. Йому закидають спробу дати хабар в $200 тис. детективам НАБУ і прокурорам САП в інтересах банку «Альянс», щоб вони змінили підслідність. Це дозволило б вивести справу з-під юрисдикції антикорупційної вертикалі, перетворивши справу, наприклад, на “шахрайство”. І тоді вирішити питання з судимістю і взагалі “успішним” розслідуванням, ймовірно, було б набагато легше.
Оскільки “операція” зірвалась і Фролова залишається підозрюваною НАБУ та підсудною Вищого антикорупційного суду, в банку вирішили “по-тихому” звільнити її з посади і призначити в. о голови правління. Ним став перший заступник голови правління Віктор Буркиця. На цій посаді він працював з травня 2021 року, а до цього – з 2017 року заступником голови правління. До Буркиці на посаді першого заступника голови правління працював фактичний бенефіціар
банку “Альянс” Павло Щербань. До “Альянсу” Буркиця працював у не менш сумнозвісних фінустановах – “Укрбудінвестбанку” (спочатку належав забудовнику Нверу Мхітаряну, потім зятю Юлії Тимошенко Артуру Чечьоткіну), а до цього – у “Авант-банку” (угруповання оточення Валерія Гелетея і Віталія Яреми, а також екс-губернатора Миколаївської області Олексія Савченка). Попри такий багатий банківський досвід, Нацбанк уже третій місяць поспіль не затверджує Буркицю на посаді, що може свідчити або про сумніви у доброчесності репутації, або про те, що скоро ця посада стане неактуальною через виведення банку з ринку.
З речами на вихід
Причин для такого рішення накопичилось чимало. По-перше, регулярне невиконання банком фінансових гарантій, які надаються комерційному бізнесу. Окрім історії з “Укренерго”, в судовому реєстрі можна знайти чимало інших свідчень про те, як банк не лише не виплачує гарантійні зобовʼязання, але й бере їх на себе у суттєво більших обсягах, ніж це дозволяють нормативи НБУ. Примітно, що в рекламному матеріалі про себе на сайті NV, банк хизується саме банківськими гарантіями як своїм основним продуктом: сама установа оцінює свій обсяг виданих гарантій у 6,5 млрд грн. і долю ринку в 9%. Звичайно ж, автори рекламної замітки не вказують, що 1,2 млрд грн. з цього обсягу – це борг перед “Укренерго”, а ще близько 500 млн грн. – це інші непогашені борги в нафтогазовому секторі і в секторі інфраструктури.
Також у статті банк вихваляється тим, що є єдиною приватною установою, яка отримала фінансування для підтримки малого бізнесу від Міжнародної фінансової корпорації (IFC, структура Світового банку). Дійсно, такий факт має місце: IFC виділила “Альянсу” $11 млн ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Іншими партнерами корпорації в Україні є Укрексімбанк і Укргазбанк, державні банки. У інтервʼю 2024 року голова представництва IFC в Україні Олена Волошина згадує про партнерство з банком “Альянс”, але без подробиць. При цьому в медіа – крім рекламних публікацій самого “Альянсу” – годі знайти хоч якісь згадки про успішну реалізацію цього проекту.
Причина може критися в тому, що IFC видала гроші фінустанові з дуже сумнівною репутацією, а припинити співпрацю, визнавши свою помилку – буде ударом уже по іміджу самої структури та її ризикового департаменту. Всі зловживання “Альянсу” завжди були навиду. Наприклад, численні порушення, повʼязані з нехтуванням правилами фінансового моніторингу. Йдеться про виписані Нацбанком штрафи за зловживання з облігаціями внутрішньої позики, метою яких могла бути легалізація кримінальних доходів, ігнорування аналізу фінансових операцій клієнтів, активна робота з незаконним гральним бізнесом. Також “Альянс” фігурував у кримінальних провадженнях, повʼязаних із незаконною діяльністю підсанкційної платіжної системи “Фінансова компанія Лео” Альони Шевцової (Дегрик). Також у переліку клієнтів “Альянсу” протягом довгого часу була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її повʼязували з діячами часів Віктора Януковича), через яку зловмисники фінансували діяльність незаконних терористичних угруповань “ЛНР” та “ДНР”. GlobalMoney звинувачували у виведенні з України щонайменше 6,5 млрд грн. З них близько
800 млн вивели через схему з оператором торгівлі електронікою – компанію “Алло”, одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які продавали “електронні гроші” просто на своїх касах. Банк “Альянс” був фактично емітентом цих коштів. Крім того, “виведення коштів” – це одна зі статей, за якою ЗМІ мають змогу повʼязувати “Альянс” і його діяльність із Фірташем. Згідно з одним з проваджень, через банк у 2017−2018 роках керівництво облгазів Фірташа могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед Нафтогазом. Тож звісно, такому банку не варто давати міжнародне фінансування. Його краще взагалі вивести з ринку.
Мовчання Пишного
То чому ж з цим зволікає Національний банк? І чому ігнорує запити українських і західних медіа на питання про реальний стан справ у банку “Альянс”. Перша можлива причина – формалізація результатів перевірки, які повинен був провести Нацбанк у “Альянсі”, як в установі, що систематично ігнорує вимоги фінмоніторингу. Формально у банку буде кілька тижнів, щоб усунути причини зауважень. Проте систематична стратегія керівника установи Павла Щербаня на виведення активів з банку і створення низки “запасних аеродромів” вказує на те, що вирулити з піке цього разу не вдасться, про що вже попереджені, ймовірно, і міноритарні акціонери.
Друга причина – не бажання втрачати обличчя перед міжнародним партнером – IFC, який, цілком можна припустити, при оцінці ризиків співпраці з “Альянсом”, покладався також на думку НБУ. Втім, цю причину цілком можна обійти, як це сталось у випадку з Мегабанком. Харківську фінустанову, нагадаємо, регулятор, не змигнувши оком, вивів з ринку попри те, що в її акціонерах були і та сама IFC, і Європейський банк реконструкції та розвитку, і навіть німецький уряд.
І наостанок — така вибіркова сліпота НБУ може призвести і найвірогідніше, що призведе до втрати державою 1,7 млрд грн, а також коштів інших компаній та понад 2 млрд грн. депозитів населення, якщо одного дня – коли НБУ все-таки вирішить вивести його з ринку – від банку “Альянс” залишиться тільки стіл і два стільця.