Перша писемна згадка про Сарни.
До 2022-го перша писемна згадка населеного пункту Сарни датувалася 1608 роком. Проте дослідникам Вікторії Дашко та Василю Кушніру вдалось «зістарити» поселення на березі Случа ще на півтора століття. Знайдений ними документ зі згадкою про Сарни датується 9 листопада 1449 року.
1608: історія пошуку писемної згадки
Нові документальні підтвердження про населений пункт Сарни почали шукати орієнтовно десять років тому. Тоді Сарненська міська рада звернулась у Київський державний архів, щоб відшукати документи про землі, на яких в подальшому виникло місто Сарни. Серед отриманих був фундуш.
— Це документ про безкоштовну передачу певної території, землі для заснування церкви і монастиря в селі Сарни, — розповідає Василь Кушнір, старший науковий співробітник Сарненського історико-етнографічного музею. — Звичайно, він був у рукописному форматі, написаний староруською мовою. І там було чітко прописано, що це саме наш населений пункт, бо були прив'язки до певних навколишніх сіл, урочищ, річки, тощо. Документ засвідчував, що наше місто перший раз згадувалося в 1608 році. До того історики, сарненські краєзнавці, які досліджували місто, орієнтувалися на згадки Сарн у період національно-визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького. Це орієнтовно 1648 рік, бо згадується, що селяни з села Сарни і навколишній сіл організовували повстанський рух проти проти шляхтичів чи паничів.
1449: як відшукали нову дату
Новий документ та історичний факт давав поштовх до подальших досліджень. Через пандемію коронавірусу Сарненський історико-етнографічний музей перейшов працювати в дистанційний режим. Директорка закладу Вікторія Дашко та Василь Кушнір використали такий формат роботи на максимум, щодня працюючи з оцифрованими архівами на різних електронних ресурсах.
— У 1608 році згадується, що власником наших земель був князь Юрій Михайлович Чорторийський. Тож ми почали досліджувати, яким чином ця територія опинилося в Чорторийських, — продовжує Василь Кушнір. — З’ясувалося, що у 1449 році, коли землі маєтку Сарни входили до Великого князівства Литовського, Великий князь Литовський та король польський Казимир IV Ягеллончик надав жаловану грамоту Немирі Рязановичу, який походив з багатого роду Корчаків, був маршалком князя Свидригайла, входив до князівської господарської ради. Немиря Рязанович був одружений з Анною, мав сина Якова Войну Немирича та доньку Марію, яка стала дружиною впливового при дворі монарха князя Михайла Чорторийського.
Перша писемна згадка про Сарни.Фото: Надане Василем Кушніром
Дослідників цікавило й те, якою була історія маєтку Сарни після князів Чорторийських аж до наших часів.
— За багато століть він мав чимало власників, особливо часто вони змінювалися десь в кінці XIX-початку XX століття. У 1914 році саме наш маєток Сарни належав до двору царської родини Романових. З наближенням Першої світової війни він був викуплений так званим Міністерством озброєнь з метою облаштування на його землях різноманітних оборонних військових споруд. На сьогоднішній день ми не можемо ідентифікувати, де конкретно він стояв. Є гіпотеза, що маєток, який власне належав Чорторийським, розташовувався на місці нинішнього корпусу інфекційної лікарні. Але ця інформація потребує подальшого вивчення та підтвердження, — підсумовує Василь Кушнір.
Більше про історію Сарн від першої писемної згадки до надання статусу міста в 1917 році можна прочитати у книзі Вікторії Дашко та Василя Кушніра «Сарни на мапі Волині».
