Прощання з Валерієм Мулявкою.
Валерій Мулявка був турботливим сином, чоловіком, татом і дідусем. А з початком повномасштабного вторгнення, щоб захистити родину, став ще й воїном. Серце солдата не витримало. 23 серпня з ним прощалися в Сарнах.
Портрет Валерія Мулявки.Фото: СарниNews.City
Валерій народився та проживав у Сарнах. Порядний, відповідальний, безвідмовний — таким його назавжди пам’ятатимуть рідні, знайомі та сусіди. У цивільному житті працював різноробочим у будівельній сфері. Полюбляв рибалити та збирати гриби.
На початку повномасштабного вторгнення Валерій став на захист держави. Був мобілізований до військової частини А7072 у 104 окрему бригаду територіальної оборони. Ніс службу в 60 батальйоні «Поліські вовки», виконував бойові завдання у Бахмуті. Згодом був переведений у військову частину А7073.
52-річчя Валерій зустрів у рідному краї. А рівно через місяць, 21 серпня 2024 року, серце бійця зупинилося. Без сина залишилися батьки Іван Федорович і Надія Василівна, втратили захисника дружина Валентина Євгенівна, троє дітей та онучка.
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Родина воїна.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
Прощання з воїном.Фото Василя Сосюка
23 серпня з Валерієм Мулявкою попрощалися в Сарнах. Поховали солдата на Алеї Слави на вулиці Шарпака.
