Фото: EPA/UPG Президент Франції Еммануель Макрон виступає з промовою на відкритті саміту на підтримку України за участю європейських лідерів та представників урядів в Єлисейському палаці в Парижі, 26 лютого 2024 р.
Емманюель Макрон повідомив, що лідери європейських країн обговорювали питання щодо спрямування до України своїх військ, хоча й не досягли відповідного консенсусу.
За словами президента Франції, тему допомоги Україні військами обговорювали «дуже вільно і прямо», додавши, що «все можливо, якщо це корисно».
«Я не зніматиму двозначність сьогоднішніх дебатів, називаючи імена. Я кажу, що це питання було порушене як один із варіантів, – зазначив він. – Багато людей, які сьогодні кажуть «Ніколи, ніколи», були тими самими людьми, які два роки тому казали: «Жодних танків, жодних літаків, жодних ракет дальнього радіусу дії». Давайте матимемо смирення визнати, що ми часто відставали від графіка на шість-дванадцять місяців. Це і було метою сьогоднішньої дискусії: все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети».
У саміті взяли участь президенти Фінляндії Саулі Нііністьо, Румунії Клаус Йоганніс, Литви Ґітанас Науседа, канцлери Німеччини Олаф Шольц, Австрії Карл Нехаммер, прем’єр-міністри Словаччини Роберт Фіцо, Нідерландів Марк Рютте, Естонії Кая Каллас, Чехії Петр Фіала, Іспанії Педро Санчес та міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон. Сполучені Штати представляв заступник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн, а Канаду – міністр оборони Вільям Блер.
Фото: EPA/UPG Відкриття конференції на підтримку України за участю європейських лідерів та представників урядів в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 26 лютого 2024 р.
Деякі учасники визнали необхідним одразу відхреститися від нібито намірів відправити в Україну своїх військових.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що «документ з обмеженим доступом», який підготували до саміту, містив натяк на те, що «що низка країн-членів НАТО та ЄС розглядає можливість відправки війська в Україну на двосторонній основі».
За словами словацького очільника уряду, він «не може сказати, з якою метою і що робитимуть» іноземні війська в Україні. Фіцо також висловив думку, що «стратегія Заходу щодо України повністю провалилася».
Фото: EPA/UPG Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо
Президент Польщі Анджей Дуда підтвердив, що навколо питання відправлення військових до України розгорілася «найгостріша дискусія». Дуда додав, що «не було абсолютно ніякої згоди» і «таких рішень абсолютно немає».
Своєю чергою польський прем’єр Дональд Туск на брифінгу після зустрічі з чеським колегою Петром Фіалою наголосив, що Польща теж не планує відправляти свою армію в Україну.
«Думаю, не потрібно сьогодні спекулювати, чи будуть обставини, які можуть змінити цю позицію», – сказав Туск.
Чеський прем’єр зі свого боку сказав, що впевнений в потребі розвивати ті шляхи підтримки, які союзники України вже застосовують, а не якісь нові. «Я вірю, що нам не потрібно відкривати якісь інші методи чи шляхи», – сказав Фіала, додавши, що наразі основна увага зосереджена на військовій допомозі, гуманітарній та економічній підтримці.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що Сухопутних військ європейських країн та інших членів НАТО в Україні не буде.
«Учора в Парижі ми домовилися, що кожен має зробити більше для України. Для цього потрібна зброя, боєприпаси та ППО. Ми над цим працюємо. Ясно одне: сухопутних військ європейських держав чи НАТО не буде», – сказав Шольц.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у коментарі AP теж повідомив, що блок не планує відправляти війська в Україну, пише УП. Додавши, втім, що індивідуальні рішення окремих країн узгодження з усіма членами НАТО не потребують.
Фото: EPA/UPG Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг проводить прес-конференцію перед Радою міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі,27 листопада 2023 р.
Не планує відправлення військ в Україну для широкомасштабного розгортання і уряд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Про це сказав речник прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака, повідомив телеканал Sky News. За словами речника, це питання не опрацьовується, але Велика Британія допомагає з забезпеченням «технікою, засобами та навчанням». «Окрім невеликої кількості персоналу, який переуває у країні для підтримки Збройних сил України, у нас немає будь-яких планів для широкомасштабного розгортання», – сказав він.
Цікаво, що чи не першим про ймовірність того, що деякі країни НАТО можуть захотіти ввести війська в Україну, якщо на літньому саміті Альянсу в Вільнюсі Києву не нададуть реальних гарантій безпеки, сказав улітку минулого року ексочільник НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Він припускав, що це може статися, якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях вперед для України.
Фото: EPA/UPG Навчання НАТО
«Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях вперед для України, існує ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів. Ми знаємо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключав би можливості того, що Польща ще сильніше залучиться до цього контексту на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення наземних військ», – спрогнозував тоді Расмуссен.
Він також висловив припущення, що поляки серйозно думають над тим, щоб створити своєрідну коаліцію охочих, якщо Україна не отримає гарантій у Вільнюсі.
При цьому колишній генсек НАТО заявив, що для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу.
Минуло менше восьми місяців, саміт у Вільнюсі далеко позаду, щодо запрошення України до НАТО на саміті у Вашингтоні теж немає певності, а з боку Польщі лунають дещо інші заяви. Водночас відзначимо, що до хору тих, хто заперечує можливість допомоги Україні арміями, жодна з країн Балтії не приєдналася. Принаймні поки що.
Більше на цю тему – в матеріалі «Чи прийдуть війська членів НАТО на український фронт і до чого тут Орбан» на LB.ua.
Марʼяна Олійник
