Сарненчанка Ольга Ляшенко із улюбленою книгою.
Героїнею рубрики «Місцеві читають» стала Ольга Ляшенко, яка на основі прочитаного з улюбленої рівненської книгарні формує читацький рейтинг на своїй сторінці в Instagram. Для СарниNews.City сарненчанка розповіла, які книги змушують шукати щастя у дрібницях і скеровують її в житті.
«Книжка має свій запах і текстуру»
Ольга Ляшенко народилася і проживає в Сарнах. Здобула фах юриста в Одесі, після чого повернулася в рідне місто. У минулому — спорстменка, зокрема займалася вільною боротьбою й дзюдо. Нині 29-річна жінка заміжня, має двох дітей, працює головною інженеркою на місцевому заводі металевих виробів й займається прокатом новорічних костюмів. Ділиться: захопилась читанням у пʼятому класі, коли серед шкільних предметів зʼявилася зарубіжна література.
— З того періоду читати не перестаю. Може, змінювалися смаки чи читала необхідну для навчання літературу, але художню читаю постійно. Почалося все зі Стівена Кінга. Загалом усе, що входить у рейтинги, мені цікаво прочитати. Маю такий принцип: якщо починаю, то закінчую, навіть якщо книга мені не йде. Є такі, які прочитала за добу, а є ті, які читала пів року. Останнім часом намагаюсь так, як і з їжею: якщо мені не смачно, то не їм, якщо книга не лізе, то даю їй останній шанс на 20-30 сторінок і вже тоді беру іншу, — ділиться Оля.
По три або чотири книги Ольга купує раз на місяць-два. Тоді приїжджає в улюблену книгарню в центрі Рівного, де вже знайомі консультантки допомагають із вибором. Улюблених жанрів не має, проте натомість активно слідкує за читацькими рейтингами й відгуками.
— Коли вчилася на першому курсі, стипендія не дозволяла купувати книги так, як хотілось би. Читала онлайн, але це не моє: по відчуттях це зовсім інше читання. Книжка має свій запах і текстуру. Та і книгу онлайн читатиму довше, ніж живу. Аудіокниги взагалі не моя тема, не сприймаю на слух. Жодну із початих не дослухала, бо відволікаюся. З живою не так, бо коли читаю, то зосереджуюсь і ні з чим не поєдную, — розповідає сарненчанка.
«Книга, яка скеровує»
На верхівці власного рейтингу Ольги Ляшенко — три частини роману «Атлант розправив плечі» Айн Ренд. Коли традиційно вона опублікувала в Instagram власне книжкове оновлення, отримала багато попереджень про складне написання. Проте за певний час переконалася у зворотному, бо прочитання усіх частин зайняло три тижні. Ділиться: лише о третій годині ночі за книжкою розуміла, що зранку на роботу — відірватись не могла.
— Виділити одну не можу, бо всі частини — це поки найкраще, що я читала. Може, емоційно є книги сильніші, як «Ловець повітряних змій», бо там переживання аж бʼють, але «Атлант розправив плечі» — це та книга, яка скеровує. У мене немає кумирів по життю, але головна героїня цього твору для мене стала прикладом і орієнтиром. Якби це прочитало більше жінок, то однозначно вірили б у себе більше і знали б, скільки можуть насправді, — ділиться Ольга.
Головна читацька рекомендація Ольги.Фото: Колаж — СарниNews.City
«Атлант розправив плечі» — роман про керування залізницею, проте, за словами Олі, саме в цьому керуванні розкривається ставлення людини до життя та її роботи.
— Це треба читати. Ніколи не можна не вірити в себе, порівнювати себе з іншими, треба просто брати і робити. Іншого шляху чогось досягнути немає. Це перше. А, друге, що мене зачепило найбільше — це те, до чого призводить поклоніння стереотипам, ідеалам, навіть іноді й моралі, яка в дійсності не має значення. Йдеться про ці стереотипи: «ти не можеш, бо ти жінка», або «ти без майбутнього, бо ти з бідної сімʼї». Людина може все, якщо вона розумна. Головна краса цієї книги в тому, що вона возвеличує розум. Не людські якості, а розум, — розповідає Ольга Ляшенко.
ТОП-3 читацькі рекомендації від Ольги
«Ловець повітряних зміїв» Халеда Госсейні
— Це історія настільки насичена емоційно, що ти ніби-ніби на десятій сторінці нарешті витер шмарклі, пережив втрату, але тут тебе накриває знову. Для нас історія нетипова: про афганських хлопців, їхню культуру. Вона розкриваєтся там дуже цікаво і з побутовими дрібницями про те, як вони живуть. І те, що пережила їхня країна, — це вже аналогія з тим, що проживаємо зараз ми. Книга не відпускає емоційно до останньої сторінки, одна хвиля накриває за іншою і, мабуть, плакала я разів три.
«Дар» і «Вибір» Едіт Еґер
— Це соціальна біблія. Про те, як молода дівчина потрапила в роки Другої світової війни в Аушвіц, де через день спалювали і травили людей у газових камерах. А вони, щоб не зациклюватися, вижити й не поїхати розумом, ввечері в жіночій казармі, в жахливих умовах, голодні, холодні, коли навколо тільки смерть, шукали радість будь-де. Здається, коли навколо оточує лише смерть і голод, дівчата влаштовували конкурс грудей. Тобто можна всюди і завжди знайти позитив і за що зачепитися, щоб жити далі.
Авторка — докторка психологічних наук, тож після такого пройденого шляху розповідає, як пробачати, як не тягнути у своє життя негатив. У неї класні поради, оскільки вона практикуючий психолог. Те, на що ми зазвичай звертаємо увагу, згодом може відчуватися дуже незначним. І смішним здається те, як можна було стільки часу, емоцій і сил витратити на те, що цього не вартувало.
«Список Шиндлера» Томаса Кініллі
— Перші 20-30 сторінок читала десь два місяці, бо німецькі посади військових — це вибух мозку, словом, зламати собі язик і розум. І поки всі слова вкладуться в голові: посади, польські прізвища, німецькі, то сприймалося тяжко. Але далі всіх вивчаєш, усіх знаєш, вони тобі як рідні, тож читалось легко. Мрією стало потрапити в Аушвіц, де зробили музей. Книга сильна, дуже. Про те, як одна людина врятувала тисячі життів, щодня ризикуючи собою та своїм життям. Її треба читати. Це історія.
Читацькі рекомендації Ольги Ляшенко.Фото: Колаж — СарниNews.City
Читацька антирекомендація
«Коханець леді Чаттерлей» Д. Г. Лоуренса
— Входить зараз у всі ТОП-и, але для мене це 0/10. Книга затягнута, нудна, зовсім не моє. Коли опублікувала Instagram-історію, то написала, що на цій книзі обіцяю не пхати в голову ті книги, які мені не подобаються. Тоді відписало людей пʼять, що книга взагалі ні про що і взагалі не вартує часу й грошей. Десь на сторінці 200-й я перестала читати. Так і не знаю, чим вона закінчилася, але бажання її дочитати не зʼявилося.
Читацька антирекомендація Ольги.Фото: Колаж — СарниNews.City
Що було раніше
СарниNews.City поспілкувалися із сестрами Ольгою та Наталією, які створюють авторські казки з нуля, та Наталією Антоніч, яка веде радіопередачу в Сарнах, де начитує кращі літературні казки. У трьох сарненчанок спільна мета — запропонувати діткам цікаві історії, за допомогою яких вони пізнаватимуть світ і себе.
