У четвер, 19 вересня, відбулася прес-конференція, присвячена старту київського «Динамо» в основному етапі Ліги Європи. Одним з учасників заходу був півзахисник столичної команди Олександр Караваєв.
Олександр Караваєв. Фото — fcdynamo.com
— Якщо говорити про виступ «Динамо» у кваліфікації Ліги чемпіонів, то що вам пригадується насамперед?
— Пригадується тиск. Тому що ти розумієш що Ліга чемпіонів — найпрестижніший єврокубковий турнір, і ти хочеш грати саме там. Плюс, для перший наш суперник був для нас дуже принциповим. Усі розуміють, чому. У цих матчах ми, звичайно, виклалися на повну. І довели все, що повинні були довести.
А потім уже хотілося більшого. Трохи не вистачило для досягнення нашої мети — основного етапу Ліги чемпіонів. Але це футбол. Думаю, всі бачать, що Ліга Європи хоч і поступається Лізі чемпіонів, але там теж хорошого рівня суперники. Буде цікаво.
— Зараз у Європі багато гравців скаржаться на велику кількість матчів у рамках сезону. Ваша позиція?
— Досить подивитися на те, скільки в сезоні граємо ми, і скільки — клуби з топ-ліг. У них 50−60 за сезон, а в нас — добре, якщо 40 набереться. Тож нам гріх скаржитися. Головне, що в нас є можливість грати — усі знають, яка в нас ситуація. Треба користуватися цією можливістю. Насолоджуємося тим, що можемо грати у свою улюблену гру.
— Як сприймаєш новий формат Ліги Європи?
— Спершу я абсолютно нічого не розумів у цьому форматі, потім тільки розібрався. А взагалі, коли пройде цей етап, тоді можна буде оцінити цю нову формулу. У старому форматі ми все розуміли. А зараз кожен матч буде, як останній. Треба набирати якомога більше очок і потім дивитися на свою підсумкову позицію. Думаю, буде дуже цікаво. Вважаю, у цьому форматі кожна команда може себе проявити.
— Це вже 54 єврокубковий сезон для «Динамо». За цим показником ваша команда — найдосвідченіша серед усіх ваших суперників в основному етапі Ліги Європи. Чи допоможе вам цей досвід?
— Це ж загальні показники. Треба брати досвід футболістів, які виступатимуть у цьому сезоні. У будь-якому разі, числа є числа, а все вирішуватиме підготовка до кожного конкретного матчу. Повторюся, раз поєдинків у відповідь тепер немає, то кожен матч буде, як фінал.
— Яку роль у результатах команди відіграє логістика?
— Відіграє дуже велику роль. Тому що навіть 2−3 години відпочинку може вплинути на відновлення футболіста. А в такому графіку матчів, який зараз є в нас, відновлення — на першому плані.
— Чи дивилися ви якісь матчі за участю ваших суперників по основному етапу Ліги Європи?
— Поки що ні. Спочатку в нас була кваліфікація Ліга чемпіонів, потім було важливо вдало стартувати в чемпіонаті України. Ось зараз, після чергового матчу в УПЛ переключимося на нашого першого суперника в Лізі Європи. Коли забігаєш наперед, можна втратити в підготовці до найближчої гри. Головний матч — той, який найближчий. У нас буде час вивчити кожного із суперників у Лізі Європи.
— Хто із суперників по Лізі Європи становить найбільшу загрозу?
— У цьому форматі всі команди рівні. Тож кожен із суперників становитиме однаково серйозну загрозу. Але все вирішуватиме футбольне поле і наша підготовка.
— Олександре, хочеться поставити тобі нефутбольне, а особисте, життєве запитання. Твої рідні перебували в окупації. Як вони зараз? Чи вдалося їх перевезти в більш безпечне місце? І чи буваєш ти в Херсоні?
— В Херсоні за цей час не був, на жаль, не було на це вільного часу. Батьки пережили окупацію. В мого рідного брата там була жінка з дитиною і народила другу дитину. Після деокупації вони виїхали, а батьки залишились, були там всю зиму, і лише за тиждень після прориву Каховської ГЕС, внаслідок якого найбільше затопило район, де я виріс, вони виїхали до брата та його сім’ї у Польщу.
6 червня вранці мені надійшло близько ста повідомлень від знайомих з Одеси, Миколаєва, які прочитали про трагедію і пропонували допомогли вивезти батьків. Але, на щастя, моїх рідних у той момент там не було. Та невдовзі мій батько повернувся до Херсону і допомагав тим, хто потребував допомоги. А взимку батьки остаточно повернулись. Звісно, я просив разів сто, аби вони виїхали, адже там постійні обстріли. Але вони хочуть бути вдома…
Олександр ПОПОВ із КВЦ «Парковий»
