Концерт у селі Велике Вербче.
Сім концертів за п’ять днів — з такою програмою на Сарненщину завітав етноспівак Козак Сіромаха. У турах українськими селами артист не лише дарує свою творчість людям, а і надихається автентичністю місцевості, яку перетворює в музику. Козак Сіромаха відвідав сім сіл, Сарненський історико-етнографічний музей, мистецьку школу та місцеву оленячу ферму. Попереду — концерт у Сарнах 10 серпня. Яким побачив Поліський край митець — запитали СарниNews.City.
«Я не обирав стиль, це він обрав мене»
З чого розпочався шлях Козака Сіромахи у музичній сфері?
— Першою музичною роботою стала пісня «Гуляли». Мабуть, це не натхнення було, а прохання до вищих сил щось подарувати для того, щоб було і людям добре, і нам веселіше. Тому текст дуже швидко написався з відчуттями, ніби я під диктовку це робив. Ця енергія дуже потужна. Щоразу, коли питають, як ви це створювали, відповідаю, що я лише записав, а музичний лейбл допоміг це оформити і дуже гарно подати, завдяки Антону Чілібі, завдяки продюсерам. Ми бажали передати козацтво, козацький дух, настрій того неповторного позитиву в ритмах сьогодення, аби люди в теперішньому часі змогли максимально зрозуміти інформацію, завуальовану в музичному творі. І ми бачимо, як народ сприйняв це.
А Ви очікували на таке гарне сприйняття публіки? І чи важливо для Вас в принципі, як Вашу творчість інтерпретують люди?
— Насамперед для мене важливо, в якому настрої я пишу та який настрій виходить. Сприйняття людей — це вже побічний ефект. Мене більше цікавлять питання, які в людей виникають, ніж уподобайки. Як-то кажуть, меду може бути багато, але я доволі легко сприймаю хейт — для того, щоб запускати внутрішній розумовий процес. Якщо людям подобається, завжди кажу: Слава Батьку Вишньому! Це Його заслуги, я лише інструмент.
Як Ви обирали сценічне ім’я та що він означає?
— Я його не обирав. Це ім’я дали мені козаки з Січеславщини. Сіромахи — це козаки, які за своїми принципами одинаки. Це людина, яка на філософському рівні перебуває в роздумах, яка сама в собі сповнена і якій по суті від життя багато не треба.
Козак Сіромаха в Сарненській мистецькій школі.Фото: Василя Сосюка
Найчастіше у медіа Вас представляють як співака етностилю. Чому Ви обрали саме цей напрям?
— Я не обирав стиль. Можливо, він мене обрав або це побічний ефект мого внутрішнього стану. Я переважно цікавився не українською культурою, а саме козацькою. У ній більше питань, ніж відповідей. І, як сказав мені Вчитель, щоб щось зрозуміти, треба самому пройти цей шлях, одягнути на себе цю культуру і відчути зсередини.
По суті розкриття етнічності почалося після 2014 року, як і усвідомлення того, де я був, що та заради чого робив. Ця музика — мій внутрішній стан, який виходив завдяки музичному інструменту. Це психологічне трансформування для того, щоб не входити в психоз, а навпаки правильно виводити свої емоції в цей світ без агресії і руйнації.
«У мене є особлива пісня, але люди її чують лише наживо на концертах»
Які народні мотиви або теми ви найбільше полюбляєте використовувати у своїй творчості?
— Мені важко відповідати саме в такому формулюванні, тому що я ніколи не шукав ці теми. Навіть сказати чим надихався дуже складно, тому що я меломан і тільки українською музикою ніколи не обмежувався. Можливо, навпаки — не так давно я її для себе відкрив. З дитинства мені подобається звучання вокально-інструментальних ансамблів в етнічній формі, але через на той час популярний фанк. Щоб знайти цю музику зараз, введіть в YouTube «вусатий фанк», і ви почуєте це звучання: інструментальна мелодія з фанковим ритмом, які навіть сьогодні людям дуже заходять. Плюс це зрозумілі слова та настрій місцевості.
Треки за запитом «вусатий фанк» 👆
Ми шукаємо насамперед те, що нам зручно для занять із шаблями, зі зброєю та поєднується з танцювальними елементами, щоби все це гармонізувати. Тому наш напрям — танцювально-бойовий.
Що у плейлисті Козака Сіромахи?
— Кожен раз це різний список. Тут відіграють роль три фактори: місце, час і обставини. Кожна музика несе свій настрій, якісь частки життєвих просторів. Є музика, болюча по серцю. Є музика, яка тебе вивертає, і ти сам себе можеш ненавидіти. Є музика, яка навпаки тебе підтягує до згадок про кохання, любов, дружні стосунки. Тому це завжди про психологічний стан.
Чи є серед Ваших пісень та, яку вважаєте особливою та близькою Вашому серцю?
— Є, але люди її чують лише наживо на концертах. У записі її ще немає — вона буде в новому альбомі, який ми з командою готуємо. Можливо, хтось і відчує, яка пісня з нового релізу дуже близька саме мені і може описати мій внутрішній стан.
А на концерті в Сарнах ця пісня звучатиме?
— Так-так. Ми цю пісню даємо людям на концерті.
Козак Сіромаха під час візиту на Сарненщину.Фото: з Telegram-каналу KOZAK SIROMAHA TEAM
Як ви готуєтесь до виступу? Чи є у вас якісь особливі ритуали перед виходом на сцену?
— Звісно. Вихід на сцену — це щоразу стресовий стан, тому що розумієш, що ти йдеш до людей. Я завжди запитую себе, в якому я стані. І починаю молиться, прохати пробачення за всі помилки, які я в житті зробив свідомо або несвідомо. Я намагаюся віддатися в руки Творцю як інструмент і прохати Його, щоб він через мене діяв, щоби не проявлялося оманливе его, щоби на сцені я був лише провідником енергії.
«Концерти відкривали місцеві колективи — для мене це було як благословення»
Як виникла ідея давати концерти саме в сільській місцевості?
— Я сам жив багато років у селі. Чимало мандрував по селах у дитинстві, тому розумію прекрасно, наскільки люди там хочуть відпочити, наскільки це їм необхідно. Є багато сіл, звідки люди не можуть виїхати з певних причин, а до них мало хто з артистів приїжджає. Тому в нас була спортивна зацікавинка, чи зможемо ми це зробити. А заодно й подивитися, наскільки люди сприймають нашу творчість.
Вважаєте задум вдався?
— Так, це була успішна ідея, тому що ми дісталися до справжнього джерела українськості, до простих сіл, до щирих, відкритих людей, не завуальованих, не схованих під фобіями міста. Наше завдання надихнутися максимально людьми, написати новий альбом і, якщо Господь дасть, повернутися сюди з повноцінною програмою.
Козак Сіромаха на концерті в Бутейках.Фото: з Telegram-каналу KOZAK SIROMAHA TEAM
Практику безквиткових турів селами ми почали з Вінницької області, а тепер продовжуємо її на Поліссі. Взагалі є дуже багато сіл, які прохають приїхати. Але наше завдання підготуватися, продумати логістику, тому що ми в фізичному світі знаходимось, а тут є свої нюанси, тим більше під час війни.
Поділіться враженнями від Сарненщини. Що вам найбільше припало до душі?
— Мені дуже сподобалося, що люди включалися. Я це бачив, бо полюбляю дивитися людям в очі, коли є така змога. Всю концертну залу пройти очима обов'язково, щоб нікого не загубити. Перед моїм виходом на сцену місцеві колективи відкривали концерт у різноманітних пісенно-танцювальних формах. Для мене це було як благословення.
У мене є відчуття того, що тут дуже схоже на Білорусь, адже я бував там у дитинстві. Енергетика та природа дуже споріднені, хоч не так багато дощу було, як у дитинстві. А ще суміш білорусько-українського діалекту мені дуже подобається і тішить. Це додає відчуття казковості цьому краю.
Козак Сіромаха в Сарненській мистецькій школі.Фото: з Telegram-каналу KOZAK SIROMAHA TEAM
Ваша філософія життя дуже неординарна. Чи могли б Ви насамкінець залишити послання нашим читачам? Що важливого хотіли б сказати українцям?
— У цей важкий час маю маленьке прохання, щоб люди максимально зберегли свою енергетику, не витрачаючи її в порожнечу. Щоб не перевантажувати тих, кого маємо підтримувати, ми повинні навчитися гармонізувати свій внутрішній стан, не шукати винуватців, а навпаки зробити все, щоб самим покращити своє становище, підтримати здоров’я, психосоматику, щоб не робити собі лиха.
Якщо ви не можете підтримувати країну фізично, бути на передовій, то хоча б десятину віддавайте, бо хлопцям це дуже необхідно. Бо вони — це руки, вони — це зброя. Ми ж маємо все зробити, щоб вони не падали з голоду, були одягнені, взуті, щоб максимально відчували нашу підтримку на моральному рівні. Якщо людина не може підтримати ні фізично, ні матеріально, то існує сильний емоційний посил — це молитва. Це те, що в радянські часи в нас забирали, але це дуже потужна річ. Як казали мої друзі-мусульмани, якщо є кому за тебе помолитися, то ти недарма прожив це життя. А коли зараз масово люди моляться, включається духовний український егрегор — це неймовірно. Це переродження культури, переусвідомлення. Бажаю, щоб люди були згуртовані, не ображалися ні на кого, а навпаки навчилися бачити в близьких і рідних найкраще. Це все обов’язково поєднається в нашу спільну перемогу.
Під час туру селами Козак Сіромаха збирає кошти на автівки для армії. 10 серпня співак виступить на заході «Сарненська звитяга» для адаптації ветеранів війни та їхній сімей.
